Новини

Романік М. Мановицьке Прилісне. Село в історії нашого краю : присвяч. 480-річчю села / М. Романік. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – 343 с. : іл., фот.

Анотація: Свою нинішню назву село Прилісне носить лише 60 років. 420 років в офіційних документах воно іменувалось Маневичі, але жителі села і навколишньої округи завжди називали село Мановичі. Тож книга про походження назви села. На основі окремих документів подається одночасно розвиток села і нашого краю. Село пережило дві трагедії в роки війни бо підлягало знищенню. Подаються конкретні факти, як заробляли селяни на хліб насущний за часів колгоспу. Книга написана на основі спогадів багатьох жителів, які пережили ці події. 

Видання розраховане на тих, хто цікавиться минулим нашого краю, вихідцям із села і всім жителям цього чудового і працьовитого села, які тепер стали єдиною сільською родиною.

Ознайомитися з книгою  Михайла Романіка «Мановицьке Прилісне. Село в історії нашого краю» можна у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Матеріал надано Волинською ОУНБ імені Олени Пчілки

Давидюк В. Купало на Волині (обрядово-пісенний контекст) : монографія / В. Давидюк, Ю. Келемен. – Луцьк : Вежа, 2024. – 332 с.

Анотація: У монографії розглядається питання відповідності змісту купальських пісенних текстів, які побутують на етнографічній Волині, обрядам, яких тут дотримувалися. Для з’ясування закономірності певної невідповідності залучено широкий загальноукраїнський та світовий матеріал, на основі якого можна скласти враження про ґенезу та вектор поширення тих чи інших обрядів, а відповідно і відображення їх у пісенних текстах. Для з’ясування питань культурогенезу явища долучаються археологічні та біогенетичні дані.

Монографія адресована широкому колу науковців різних сфер культурної антропології та аматорам традиційної народної культури.

Ознайомитися з монографією Віктора Давидюка «Купало на Волині (обрядово-пісенний контекст)» можна у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, а також на сайті "Історична Волинь". Посилання для перегляду: Давидюк В. Купало на Волині (обрядово-пісенний контекст)

Матеріал надано Волинською ОУНБ імені Олени Пчілки

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Перемильська угода в історії Волинської та Галицької земель (до 800-річчя літописної згадки) : наук. зб. Вип. 75 : LXXV Всеукр. наук. історико-краєзнавча конф., 5–6 верес., 2024 р. / упоряд. О. Дем’янюк, А. Силюк, А. Шваб, C. Чибирак. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – 94 c.

Анотація: У збірнику вміщено статті та повідомлення про Волинські та Галицькі землі за доби Романовичів, військову історію Волинської й Галицької земель, Перемильську угоду, археологічні джерела дослідження Перемиля тощо.

Видання адресоване широкому колу краєзнавців, дослідників, науковців, освітян, музейних, архівних і бібліотечних працівників.

Ознайомитися з науковим збірником «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Перемильська угода в історії Волинської та Галицької земель» можна на сайтах Волинського краєзнавчого музею та «Історична Волинь».

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Гуцал А. Ф. Археологічна спадщина Хмельницької області : довідник / А. Ф. Гуцал, В. І. Якубовський, І. Р. Михальчишин. – Київ : Деснянська правда, 2011. – 176 с.

Анотація: У довіднику вміщено короткі відомості про пам’ятки та об’єкти археології, що знаходяться на територій Хмельницької області. Зокрема, серед них пам’ятки національного значення, що відносяться до історичної Волині: давньоруські городища в селах Губин Старокостянтинівського, Михнів Ізяславського, Тихомель Білогірського та поселення черняхівської культури в Лепесівці Білогірського районів.

Видання рекомендоване для працівників державних пам’яткоохоронних установ, краєзнаців, активістів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, викладачів, студентів, учнів шкіл та всіх, хто цікавиться історією і культурною спадщиною Хмельниччини.

Ознайомитися з книгою Анатолія Гуцала «Археологічна спадщина Хмельницької області» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Цехміструк Ю. Народні пісні Волині : фоногр. записи : 1936–1937 р. / Ю. Цехміструк. – Рівне : О. Зень, 2025. – 400 с. : іл.

Анотація: Відомому рівненському музично-освітньому діячеві Юрію Цехміструку (1895–1968) належать записи народної творчості, здійснені за допомогою фонографа в 1936–1937 роках на теренах колишнього Волинського воєводства для варшавського Центрального фонографічного архіву (усі зібрання цієї установи були знищені гітлерівцями в 1944 році), що мають не тільки історичне, але й велике джерельно-наукове значення, а проте досі залишалися не знаними. Усі 644 тексти та 204 мелодій до них оприлюднюються з уцілілих рукописів збирача вперше у точній відповідності до оригіналів; орієнтацію ж у матеріалах покликані забезпечити найнеобхідніші систематичні покажчики, а також окремий комп’ютерний додаток (CD), який, крім повторного – електронного – викладу всієї збірки, включає ще чотири позиції –текстологічно відредаговані нотні транскрипції і базу дескриптивно-аналітичних даних, зміст фоноваликів. Видання ілюстроване зокрема експедиційними фотографіями, зробленими самим збирачем, факсиміле окремих його рукописів та пам’ятними світлинами.

Етнографам, етномузикологам, етнолігивістам, діалектологам, краєзнавцям і шанувальникам фольклору.

Ознайомитися з фонографічними записами Юрія Цехміструка «Народні пісні Волині» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Археологічні зошити з Пересопниці : зб. наук. ст. Вип. 9 / КЗ «Рівнен. обл. краєзн. Музей» РОР, КЗ «Культур.-археолог. центр «Пересопниця» РОР ; за ред. Б. А. Прищепи. – Рівне : Волин. обереги, 2024. – 160 с.

Анотація: Збірник приурочений до 875-річчя першої літописної згадки про Пересопницю. Опубліковано нові матеріали отримані під час археологічних досліджень на території історичної Волині. Зокрема, розкрито нові джерела до вивчення літописного міста Дубен, проведено археологічні розвідки поблизу Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря та археологічні дослідження поля Берестецької битви. Відображено відомості про волинського археолога Володимира Шелом’янцева-Терського та одного із провідних українських церковних діячів Феодосія Софоновича.

Ознайомитися збірником наукових статей «Археологічні зошити з Пересопниці. Вип. 9» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.