Новини

З нагоди 940-річчя та з часу першої писемної згадки про Дорогобуж 15 серпня 2024 року о 14:30 відбудеться онлайн-лекція доктора історичних наук Богдана Прищепи «Давня історія Дорогобужа, відкрита археологами». Організатор події є Рівненський обласний краєзнавчий музей.

Дорогобуж – це давньоруське місто, яке відігравало важливу роль у політичному та економічному житті Київської Русі. Перші згадки про нього датуються XI століттям. Особливо бурхливим для Дорогобужа було XII століття, коли місто стало ареною боротьби між князями. Дослідження давньоруського міста проводились археологічною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею з 1970 р. під керівництвом Юзефа Нікольченка, а з 1982 року – під керівництвом Богдана Прищепи. За 15 польових сезонів було відкрито 1930 кв. м площі середньовічного міста в межах городища і посаду. На основі археологічних досліджень було видано дві монографії – Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. «Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х–ХІІІ століттях» та Прищепа Б. А. «Дорогобуж на Горині у Х–ХІІІ ст.».

Підключитися можна за посиланням:

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/73861624580...

Meeting ID: 738 6162 4580

Passcode: 2aW3eg

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

28 серпня 2024 року о 10:00 год у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція на тему «Зборівська битва: передумови, хід та наслідки», присвячена 375-й річниці Зборівської битви й підписанню Зборівської мирної угоди.

Передбачається обговорення наступних тем:

1.     Зборівська битва: передумови, хід та наслідки.

2.     Зборівська мирна угода та її значення для України.

3.     Історіографія Зборівської битви та Зборівської мирної угоди.

4.     Озброєння і тактика козацько-селянських військ Богдана Хмельницького.

5.     Озброєння і тактика кримсько-татарських військ Іслама Гірея ІІІ.

6.     Озброєння і тактика польських військ Яна ІІ Казимира.

7.     Містечко Зборів у першій половині ХVII ст. та участь міщан у Визвольній війні під керівництвом Богдана Хмельницького.

Умови участі:

Для участі у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції просимо надіслати заявку до 16.08.2024

Офіційна мова конференції – українська.

Участь у роботі конференції безкоштовна.

Контактна інформація:

Адреса:

46008, Тернопіль, площа Героїв Євромайдану, 3

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Е-mail: museum.tokm.te@ukr.net

Телефони:

Гаврилюк Олег Миколайович – (097) 384 3704.

Кульчицька Оксана Володимирівна – (097) 943 5598.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

На сайті Державного архіву Рівненської області опубліковано оnline-виставку та статтю «Діяльність єврейських спортивних товариств на Волині (за документами ДАРО)».

Суспільно-громадське життя Європи в кінці XIX – на початку XX століть характеризувалось активним відродженням інтересу до спорту, гімнастичної культури та фізичного розвитку людини в цілому. Завершення Першої світової війни знову прискорило цей процес – європейці намагалися перевести свої національні суперечки з окопів до спортивних залів та стадіонів. У вирі спортивних змагань брали активну участь і новостворені європейські держави, у тому числі і Друга Річ Посполита, яка мала одну з найбільших й найдіяльніших у Європі єврейських національних меншин. Варто зазначити, що найбільш активно проводили свою діяльність на території Волинського воєводства такі єврейські спортивні організації, як: «Гакоах», «Хасмонея», «Маккабі», «Шомрія» (Охорона) та «Га-Поель» (Робітник), які мали свої відділення у більшості міст та містечок воєводства. Більшість цих спортивних єврейських організацій належали до сіоністського спрямування, так як ортодоксальний іудаїзм вважав спорт одним з гріхів. Тому з огляду на сіоністські тенденції, товариства були відкриті і для жінок, що було проривом для традиційного єврейського суспільства.

Джерело: Державний архів Рівненської області

Вийшло з друку друге число журналу «Історичний калейдоскоп». У рубриці «Національні скарби» видання презентує 10 унікальних експонатів Дубенського замку, а саме скарби князів Острозьких:

   *  частина ствола гармати ХVІ – поч. ХVІІ ст.;

   *  один із найдавніших на території України типів гармат;

   *  шкіряна бойова рукавиця шляхтича, лицаря або заможного міщанина ХVІ - поч. ХVІІ ст.;

   *  ікона Пророка Божого Іллі з житієм кінця ХVІ ст.;

   *  дзвін Свято-Преображенського монастиря 1572 р.;

   *  п’ятисвічник 1575 р.;

   *  надгробна плита Анни-Алоїзи Ходкевич;

   *  розп’яття та вушко від хрестика ХVІІ ст.;

   *  сукня «alamoda» 1640 р.;

   *  чепець золотомережевий 1640 р.

Публікацію для журналу «Історичний калейдоскоп», який видається у Вінниці, підготували провідний науковий співробітник відділу історії Іван Касянчук, завідувач відділу історії, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний та завідувач філії інформаційно-телекомунікаційних систем заповідника м. Дубна Юрій Шесталюк.

Джерело: Район.in.ua

На території культурно-археологічного центру «Пересопниця» знайшли господарську будівлю Х ст. з глинобитною піччю.

Археологи також натрапили на фрагменти глиняного посуду Х–ХІІ ст., намистину та крем'яні знаряддя праці. Про це розповів директор комунального закладу обласної ради «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Іван Солодуха. За його словами, археологічні дослідження проводилися в урочищі Пастівник. Керувала розкопками молодша наукова співробітниця Науково-дослідницького центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Віта Коцюбайло. Дослідження проводили спільно з фахівцями «Пересопниці», Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та студентами Рівненського державного гуманітарного університету.

Після того, як науковці опрацюють знахідки, вони поповнять фонди та експозицію музею культурно-археологічний центр «Пересопниця».

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР

В Острозі Рівненської області археологи знайшли фрагменти посуду Х століття, ливарню XVII століття та підземну споруду, яку ще досліджують. Ці відкриття зробили в межах дослідження земельної ділянки на вулиці Академічна, 4 у центрі Острога.

Дослідження проводить Правобережна комплексна експедиція державного підприємства «Охоронна археологічна служба України». Розкопки почалися у 2022 році під керівництвом Віталія Окатенка та тривали у 2023 році. Керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Павло Нечитайло зазначив, що ця ділянка славиться потужними культурними шарами, які сягають глибини понад 3 метри. Було виявлено об'єкти трипільської культури Х століття, монгольського часу та періоду найбільшого розквіту Острога у XVI–XVII століттях. Серед знахідок є ливарня XVII століття, складена з великих цеглин (31 х 17 х 7,5 см) та викладена у формі шестипелюсткової квітки. Тут виплавляли мідновмісний сплав, можливо бронзу. Також знайшли стаціонарне вогнище та фрагменти посуду Х століття. Зараз археологи відкривають підземну споруду, характер і датування якої ще будуть з'ясовані.

Зокрема, лабораторною обробкою матеріалів займається волинський археолог Юрій Пшеничний, а консультації надає археолог із Острога Олександр Бондарчук.

Джерело: Район.in.ua.