Новини

На сайті Державного архіву Рівненської області опубліковано оnline-виставку та статтю «Діяльність єврейських спортивних товариств на Волині (за документами ДАРО)».

Суспільно-громадське життя Європи в кінці XIX – на початку XX століть характеризувалось активним відродженням інтересу до спорту, гімнастичної культури та фізичного розвитку людини в цілому. Завершення Першої світової війни знову прискорило цей процес – європейці намагалися перевести свої національні суперечки з окопів до спортивних залів та стадіонів. У вирі спортивних змагань брали активну участь і новостворені європейські держави, у тому числі і Друга Річ Посполита, яка мала одну з найбільших й найдіяльніших у Європі єврейських національних меншин. Варто зазначити, що найбільш активно проводили свою діяльність на території Волинського воєводства такі єврейські спортивні організації, як: «Гакоах», «Хасмонея», «Маккабі», «Шомрія» (Охорона) та «Га-Поель» (Робітник), які мали свої відділення у більшості міст та містечок воєводства. Більшість цих спортивних єврейських організацій належали до сіоністського спрямування, так як ортодоксальний іудаїзм вважав спорт одним з гріхів. Тому з огляду на сіоністські тенденції, товариства були відкриті і для жінок, що було проривом для традиційного єврейського суспільства.

Джерело: Державний архів Рівненської області

Вийшло з друку друге число журналу «Історичний калейдоскоп». У рубриці «Національні скарби» видання презентує 10 унікальних експонатів Дубенського замку, а саме скарби князів Острозьких:

   *  частина ствола гармати ХVІ – поч. ХVІІ ст.;

   *  один із найдавніших на території України типів гармат;

   *  шкіряна бойова рукавиця шляхтича, лицаря або заможного міщанина ХVІ - поч. ХVІІ ст.;

   *  ікона Пророка Божого Іллі з житієм кінця ХVІ ст.;

   *  дзвін Свято-Преображенського монастиря 1572 р.;

   *  п’ятисвічник 1575 р.;

   *  надгробна плита Анни-Алоїзи Ходкевич;

   *  розп’яття та вушко від хрестика ХVІІ ст.;

   *  сукня «alamoda» 1640 р.;

   *  чепець золотомережевий 1640 р.

Публікацію для журналу «Історичний калейдоскоп», який видається у Вінниці, підготували провідний науковий співробітник відділу історії Іван Касянчук, завідувач відділу історії, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний та завідувач філії інформаційно-телекомунікаційних систем заповідника м. Дубна Юрій Шесталюк.

Джерело: Район.in.ua

На території культурно-археологічного центру «Пересопниця» знайшли господарську будівлю Х ст. з глинобитною піччю.

Археологи також натрапили на фрагменти глиняного посуду Х–ХІІ ст., намистину та крем'яні знаряддя праці. Про це розповів директор комунального закладу обласної ради «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Іван Солодуха. За його словами, археологічні дослідження проводилися в урочищі Пастівник. Керувала розкопками молодша наукова співробітниця Науково-дослідницького центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Віта Коцюбайло. Дослідження проводили спільно з фахівцями «Пересопниці», Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та студентами Рівненського державного гуманітарного університету.

Після того, як науковці опрацюють знахідки, вони поповнять фонди та експозицію музею культурно-археологічний центр «Пересопниця».

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР

В Острозі Рівненської області археологи знайшли фрагменти посуду Х століття, ливарню XVII століття та підземну споруду, яку ще досліджують. Ці відкриття зробили в межах дослідження земельної ділянки на вулиці Академічна, 4 у центрі Острога.

Дослідження проводить Правобережна комплексна експедиція державного підприємства «Охоронна археологічна служба України». Розкопки почалися у 2022 році під керівництвом Віталія Окатенка та тривали у 2023 році. Керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Павло Нечитайло зазначив, що ця ділянка славиться потужними культурними шарами, які сягають глибини понад 3 метри. Було виявлено об'єкти трипільської культури Х століття, монгольського часу та періоду найбільшого розквіту Острога у XVI–XVII століттях. Серед знахідок є ливарня XVII століття, складена з великих цеглин (31 х 17 х 7,5 см) та викладена у формі шестипелюсткової квітки. Тут виплавляли мідновмісний сплав, можливо бронзу. Також знайшли стаціонарне вогнище та фрагменти посуду Х століття. Зараз археологи відкривають підземну споруду, характер і датування якої ще будуть з'ясовані.

Зокрема, лабораторною обробкою матеріалів займається волинський археолог Юрій Пшеничний, а консультації надає археолог із Острога Олександр Бондарчук.

Джерело: Район.in.ua.

5–6 вересня 2024 року на базі Берестечківської міської ради відбудеться наукова, історико-краєзнавча конференція «Перемильська угода в історії Волинської та Галицької земель (до 800-ліття літописної згадки)».

Проблемне поле конференції:

·        історіографія та джерелознавчі дослідження тематики;

·        причинно-наслідкові зв'язки мирної угоди у Перемилі;

·        Перемильська мирна угода в історії княжої держави Романовичів Королівства Русі;

·        князівські зустрічі /з'їзди / угоди в історії середньовічної України-Русі та Центрально-Східної Європи;

·        політичні портрети учасників князівських з'їздів/скемів;

·        князівська еліта у військовій історії середньовічної Волині та Галичини;

·        археологічні дослідження літописного Перемиля і його округи.

Для участі у конференції необхідно до 1 липня 2024 року надіслати заявку. Тексти у електронному вигляді обсягом до 1,0 друк. аркуша необхідно надіслати на електронну адресу оргкомітету до 1 серпня 2024 р. Матеріали конференції будуть опубліковані у збірнику серії «Минуле і сучасне Волині та Полісся».

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

З 24 червня по 7 липня 2024 року в Історико-краєзнавчому музеї Ізяславської громади КЗ «Ізяславський центр культурних послуг» з нагоди Дня міста Ізяслав вперше організовано виставку повної колекції вотумів «Скарби старого Бернардинського монастиря» із фондів музею.

Під час виставки відвідувачі мають можливість дізнатися:

*   історію Бернарсдинського монастиря в Ізяславі;

*   побачити вотуми, які були принесені в дар Заславській іконі Божої Матері, що знаходилась в Михайлівському костелі монастиря;

*   почути чимало цікавої інформації про монастир.

Виставка діятиме із 24 червня по 7 липня 2024 року. 

Джерело: Ізяславський історико-краєзнавчий музей