Новини

12 лютого 2023 року виповнюється 100 років від дня народження  Костянтина Івановича Терещука – українського краєзнавця, археолога, художника.

Народився краєзнавець у селі Коськів Шепетівського району (за іншими даними у с. Губин Старокостянтинівського району) у 1923 році. Учасник Другої світової війни. У 1948 році закінчив історичний факультет Нікопольського педагогічного інституту. У 1948 – 1956 pp. викладав історію в с. Гриців, з 1956 по 1986 роки – в селі Коськів Шепетівського району Хмельницької області, організатор сільського музею.

Археологічні дослідження К. І. Терещуком проводилися на території південної Волині і частково на Поділлі. Показовими і цінними для даних досліджень і реставраційних робіт є ілюстрації – реконструкції міст XIV-XVII ст. Старокостянтинова, Ізяслава, Межибожа, Проскурова, Саганова, Грицева, Острога, Острополя, Луцька, Бара, Жванця, фортеці Хотин та інші. Плани багатьох давньоруських городищ, виконані К. І. Терещуком, подані до Зводу археологічних пам’яток України. Про цінність археологічних досліджень, які проводив К. І. Терещук, засвідчено у республіканському міжвідомчому збірнику наукових праць «Археологія», 1985 р., № 49 під назвою «Багатошарове поселення в Хмельницькій області». 

Обізнаний у справі анатомії і фізіології, оволодівши методикою М. М. Герасимова, К. І. Терещук відтворив кілька облич, фотографії яких експонуються в музеї історії села Коськів. Увагу відвідувачів музею привертає два портрети під назвою: «Антський цар Буж (Бож)» і «Ізяслав Мстиславович (XII ст.)», створені в 1984 р. Слід сказати, що це – унікум масштабів не тільки України, адже спроба створення образів цих історичних осіб зроблена вперше. Серед портретної галереї, створеної К. І. Терещуком, також портрети Костянтина і Януша Острозьких, Семена Палія, Хмельницького, Наливайка. Про майстерність К. І. Терещука як художника, свідчить ряд полотен: «Звільнення села Коськів 6 березня 1944 р.», «Козацький шлях» та інші.

Загалом з історії краю за все своє життя Костянтин Іванович опублікував 45 праць.

Помер відомий археолог 20 серпня 1986 р. у селі Коськів. 

Основні праці:

Терещук К. І До питання про локалізацію Болохівської землі / К. І. Терещук // Дослідження з слов'яно-руської археології. – Київ : Наукова думка, 1976. – С. 164–175.

Терещук К.І. До історії м. Ізяслав / К. І. Терещук // Тези доповідей VI Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам'янець-Подільський, 1985.

Терещук К. І. Середньовічні торговельні шляхи східної Волині / К. І. Терещук // Археологія. – 1981. – Вип. 36. – С. 36. – С. 77–85.

Терещук К. І. Багатошарове поселення в Хмельницькій області / К. І. Терещук, Л. К. Терещук // Археологія. – 1985. – Вип. 49. – С. 90–93.

Джерела:

Лукашук О. В. Краєзнавець з Шепетівщини –Костянтин Іванович Терещук

Цифровий репозитарій Острозької академії

е-бібліотека «Чтиво»

24 січня 2023 року виповнюється 190 років від дня народження Юзефа Дуніна-Карвіцького – польського письменника, краєзнавця, енциклопедиста, мемуариста, уродженця с. Мізоч Дубенського повіту Волинської губернії. Псевдонім – Юзеф Власт. Граф гербу Лебідь, власник маєтку в містечку Мізоч Рівненського району (до 2021 р. – Здолбунівського району). 

Закінчив гімназію в Одесі, краєзнавчі курси у ліцеї Ріхельга (1852). Служив офіцером у лейб-гусарському полку, брав участь у Кримській війні 1853–1856 рр. Після виходу у відставку мешкав у рідному селі, займався краєзнавчими дослідженнями Волині.

Автор цілої низки праць з цінними спостереженнями та історичними фактами. Співпрацював у створенні Географічного словника Королівства Польського. Його праці: 

1.     Szkice obyczajowe i historyczne. – Warszawa, 1882.

2.     Wędrówka od źródeł do ujścia Horynia. – Kraków, 1891.

3.     Przejażdżki po Wołyniu: obrazki z przeszłości i teraźniejszości (Поїздки по Волині. Картинки з минулого і теперішнього). – Lwów, 1893. 

4.     Jak to in illo tempore bywało. Kartka z drugiej połowy XVIII w., wyjeta z papierów familijnych domu Duninów-Karwickich. – Kraków, 1896.

5.     Opowiadania historyczne: z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów (Оповідання історичні з історії околиці Случі та її приток). – Kraków, 1897. 

6.     Wspomnienia wołyniaka (Спогади волиняка). – Lwów, 1897.

7.     Ze starego autoramentu: typy i obrazki wołyńskie: Seria druga. – Warszawa, 1900.

8.     Z moich wspomnień. Т. 1. – Warszawa, 1901.

9.     Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości: opowiadania historyczne. –Warszawa, 1902.

Література про Ю. Дуніна-Карвіцького

1.     Гумінська, О. Рівненські письменники: графи, шляхтичі, святі, захисники українства / О. Гумінська // Рівне вечірнє. – 2020. – 10 верес. – С. 16.

2.  Потапчук Л. Ф. Юзеф Дунін-Карвицький – дослідник Волині / Л. Ф. Потапчук // Велика Волинь : науковий збірник. Т. 30. – Житомир, 2003.

3.  Фелонюк А. Особа на тлі епохи: Юзеф Дунін-Карвіцький — власник містечка Мізоч на Волині / Андрій Фелонюк // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність. – Житомир, 2007. – Т. 2. – С. 22–29.

4.  Фелонюк А. Юзеф Дунін-Карвицький та магдебурзьке право Мізоча на Волині / А. Фелонюк. – Рівне : Лапсюк В. А., 2011. – 28 с.