Новини

Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.

Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).

Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.

Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.

Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки 

Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку : худож.-біогр. повість / О. Волинська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 256 с.

Анотація. «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки – видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя. 

На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя. Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури. «Мармурова жінка» – це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українською тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

Джерело: ВОУНБ ім. Олени Пчілки

Історія Волині / наук. ред. М. М. Кучерепа ; авт. кол.: В. А. Білик, Г. В. Бондаренко, В. І. Бортніков та ін. ; Волинський національний університет ім. Лесі Українки. – Вид. 2-е, змін. і допов. – Луцьк : Надстир’я, 2024. – 672 с.

Анотація: Це унікальне видання про важливий історико-географічний регіон України – Волинь. В одинадцяти розділах висвітлено історичний і культурний розвиток краю від найдавніших часів до сьогодення. На її сторінках у хронологічному порядку відображені щасливі й трагічні, побутові та доленосні, культурні й політичні явища у житті мешканців краю. Висвітлення поставлених проблем ґрунтується на оригінальній джерельній базі, основу якої становлять архівні свідчення та публікації документів і матеріалів, укладені українськими та зарубіжними вченими. Вони дали змогу по-новому подивитися на різні сторони багатогранного процесу історичного розвитку волинського суспільства. Краще пізнати історію Волині допоможе велика кількість ілюстративного матеріалу – репродукції гравюр, ікон, давніх портретів, картин, архівних і сучасних фотографій. Це перше видання такого типу за роки незалежності України.

Книга буде цікавою для науковців, викладачів, учителів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Волині.

Отримати книгу можна у відділах обслуговування Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Музейна справа в культурно-освітньому та науковому просторі України : науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, Житомирської обласної організації НСКУ. Вип. 68 : Матеріали Всеукраїнської наук.-краєзн. конф. присвяченої 160-річчю від заснування Житомирського обласного краєзнавчого музею, 40-річчю Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука та 35-річчю Житомирського обласного літературного музею (24 жовт. 2025 р., Житомир) / упоряд. П. С. Скавронський. – Бердичів : Мельник М. В., 2025. – 526 с.

Анотація. У науковому збірнику вміщено статті і повідомлення учасників Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції за розділами:

1.     Історія та сьогодення Житомирського обласного краєзнавчого музею.

2.     Житомирський обласний літературний музей.

3.     Фундатори та працівники, їх внесок у розбудову музеїв.

4.     Музеї у формуванні політики пам’яті. Російсько-українська війна: меморіальні практики в музеях.

5.     Проблеми діяльності музеїв під час сучасної російсько-української війни.

6.     Фондова та експозиційна робота музеїв.

7.     Екскурсійна робота музеїв.

8.     Музей та соціум.

9.     Роль музеїв у вихованні підростаючого покоління.

10.   Загальні питання краєзнавства.

Збірник знаходиться у фонді РОУНБ

Шваб А. Міжвоєнний Луцьк : суспільно-політичний, соціально-економічний, культурний розвиток (1919–1939) / А. Шваб, Г. Малеончук. – Луцьк : Терен, 2022. – 214 с.

Анотація. Монографія присвячена історії міжвоєнного Луцька (1919–1939 рр.). На основі широкого кола документальних джерел розглянуто трансформацію Луцька у воєводський адміністративний, політичний, економічний та культурний центр в умовах перебування західної Волині у складі Польщі. Висвітлено становлення та функціонування органів польської державної влади і міського самоврядування; характер та особливості етносоціальних, суспільно-політичних, економічних та культурних процесів; повсякденне життя та побут лучан.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

Сокол В. Нариси історії містечка-села Кисилин / В. Сокол. – Луцьк, 2023. – 151 с.

Анотація. Історичний огляд є авторською спробою підготувати історію як послідовність внутрішньо пов’язаних періодів одного з найдавніших і достатньо загадкових поселень Волині, а не хронічку відомих краєзнавцям подій. 

Територія сучасного Кисилина та прилеглих до нього земель освоєна людьми в уже в часи неоліту. Після виділення Волині в окреме князівство він набуває у своєму регіоні значення центру для місцевого життя, не втрачене остаточно і сьогодні. У ньому сільська рада для двох сіл і школа для трьох. У різний час Кисилин був культурним, адміністративним або економічним осередком для навколишніх поселень, а в першій половині XVII ст.. піднявся на європейський рівень впливів, які з нього виходили. Подібним чином Кисилин став відомий і в другій половині XX ст. життям і діяльністю його уродженця Віктора Григоровича Соколюка – єдиного, спочатку в СРСР, а потім Росії, спеціаліста з новогрецької філології. 

Підготовлений огляд показує, що послідовність внутрішньо пов’язаних періодів історії Кисилина є послідовністю зменшення рівнів впливів, які з нього виходили. Їх вкрай обмежили жорстка антиукраїнська політика II Речі Посполитої та СРСР і байдужість до власних теренів української держави останніх двох десятиліть.

Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки