Відеотека

Замок на скелі та фортифікаційні секрети монахів

Анотація: «Замок-музей Радомисль» – це архітектурна та історико-культурна перлина поліського краю. У 1612 році на цьому місці було збудовано «папірню» – укріплену фабрику з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської Лаври. Саме на цьому папері був надрукований церковний збірник «Часослов», перша надрукована в Києві книга.

Величний архітектурний ансамбль, розташований між двома водоспадами, з одного боку омивається водами річки Мики, з іншого – величезним чистим озером. Навколо, як і тисячу років тому – хвойні ліси, що насичують повітря лікувальними ефірними оліями. Сьогодні «Замок-музей Радомисль» являє собою повністю відновлену середньовічну фортифікаційну споруду з відтворенням автентичних інтер’єрів XVII–XIX ст. Замок загальною площею 2500 кв. м. не має рукотворного фундаменту, він збудований на гранітній скелі, що входить вглиб землі на кілометри, і здатний простояти століття. Всередині замку, завдяки товстим кам’яним стінам, цілий рік зберігається однакова температура +18°. А ще тут міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони, зібрання якого налічує понад 5000 ікон ХVII–XX ст. з усіх регіонів України. Ознайомитися більше з історією замку можна переглянувши відеосюжет.

Галицько-Волинська держава: витоки, становлення, значення

Анотація: У відеозаписі доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк розповідає про причини виникнення Галицько-Волинської держави, її становлення та занепад. Дослідник зазначає, що немає точної дати, коли князь Роман об'єднав Галицьке князівство з Волинським. Проте більшість істориків вважають, що це відбулося у 1199 році. Термін Галицько-Волинське князівство почали використовувати в середині 19 ст. Петро Михайлович розповідає, як у ХІІ ст. Волинська земля утворила окреме князівство. Між сусідніми Галичиною та Волинню розвивалися жваві господарські зв'язки. Цей чинник, а також потреба спільної боротьби проти агресії з боку Польщі й Угорщини стали передумовами об'єднання цих земель в єдину державу. Петро Кралюк відзначає, що поняття Галицько-Волинське князівство – було терміном політичним, яке мало на меті «доводити» причетність Волині й Галичини до російськоїі сторії, а також їхню периферійність на фоні так званого Володимирсько-Суздальського, а потім Московського князівств. Пан Петро зазначає, що правильно використовувати термін – Королівство Руське. По завершенню відеозапису проведена дискусія, зокрема, присутні виступили з питаннями щодо термінології в історичних дослідженнях, в освітніх програмах, роллю Волині в європейській політиці, стосунків волинян та галичан.

Генерал-хорунжий Марко Безручко

Анотація: Марко Безручко – видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один зі співтворців знаменитого «Дива над Віслою» 1920 року, коли Польська Республіка не змогла відбити агресію більшовицької росії й відстояти власну незалежність. Перемога Війська Польського над червоною армією у Варшавській битві стала можливою в тому числі завдяки вмілим і рішучим діям військ під командуванням Марка Безручка під час оборони Замостя. Дізнатися більше про військового діяча Марка Безручка та про армію УНР, яка діяла в той час на Волині, можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.

Костянтин Вротновський-Сивошапка

Анотація: Як ветеринарний лікар за освітою зробив блискучу кар`єру військового та політика часів УНР? Полковник Костянтин Вротновський-Сивошапка виховував чотирьох дітей-патріотів. Несподівано помер і був похований на рівненському кладовищі. Перед смертю Вротновський-Сивошапка заповів поховати його поруч із могилою славного командира Василя Тютюнника. Напевно, саме з його ініціативи на могилі генерала Дієвої армії Української Народної Республіки Василя Тютюнника, на кошти учнів української приватної гімназії було споруджено пам'ятник, який чудом зберігся до наших днів. Дізнатися більше про Костянтина Германовича можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.

Директорія в Рівному – Так Було

Анотація: Рівне – було столицею України двічі. Якщо під час Другої Світової війни це була столиця окупованої німцями країни, то в 1919 році тут розташовувався уряд першої незалежної української держави. Як виглядало місто з появою тут Директорії? Хто з відомих людей того часу ходив вулицями Рівного? Дізнатися про ці та інші питання, можна переглянувши відеозюжет журналіста Олександра Бухала.

Лекція Ольги Морозової «Корецька порцеляна. Історія мануфактури»

Анотація: Наприкінці 18 ст. до волинського містечка Корець приїхали 73 європейські художники аби навчити місцеве населення розмальовувати найвищої якості фарфоровий посуд мануфактури, яку заснував один із представників родини Чарторийських – Юзеф Клемент (1740-1810 рр.), господар величезних володінь на Волині. Виробництво посуду в Корці стало першим подібним заводом на теренах цілої Речі Посполитої. Саме Юзеф Клемент тоді вдихнув у містечко, яке тоді занепадало, нове життя, побудувавши виробництво та створивши нові робочі місця для місцевого населення. Згодом у містечку з'являються раніше небачені двоповерхові кам'яниці, парки, костели й, безумовно, чудова князівська резиденція… У 18-19 століттях з корецького посуду їли королі та уся тодішня європейська еліта. Чому саме корецький посуд мав статусний рівень та був предметом розкоші розповідає у відео історикиня Ольга Морозова.