Ратич Олексій Онисимович
Ратич Олексій Онисимович – відомий український археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту суспільних наук у Львові (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України).
Олексій Онисимович народився 3 травня 1906 року в с. Берездівцях Жидачівського району Львівської області в сім’ї малоземельних селян. Тут він навчався у школі, яку закінчив у 1917 році, згодом з відзнакою закінчив класичну гімназію у Станіславі. У 1925–1929 рр. навчався на юридичному факультеті Львівського університету і отримав диплом магістра юридичних наук.
З 1947 р. він пов’язав свою долю з археологією, перейшовши на посаду молодшого наукового співробітника відділу київського Інституту археології. До 1959 р. займав посаду молодшого, а з 1959 до 1970 рр. старшого наукового співробітника цієї установи.
У 1953 р. О. Ратич захистив у Києві кандидатську дисертацію «Древньоруські археологічні пам’ятки на території Галицької і Волинської земель».
Важливим напрямом наукових пошуків автора стали польові археологічні дослідження. Від самого початку своєї роботи у відділі археології він активно включився у цю діяльність. Вже у 1947–1949 рр. працював на розкопках Пліснеського городища. У 1947 р. разом з київськими археологами В. Гончаровим і М. Брайчевським досліджував древній Городськ на Житомирщині, згодом брав участь у розкопках древнього Галича 1951 р.
У зв’язку з підготовкою до святкування 700-річчя Львова вчений започаткував професійні археологічні розкопки цього міста. На основі виявлених матеріалів О. Ратич датував найстаріше поселення на Замковій горі Х-ХІ століттям. Упродовж 1957–1962 рр. О. Ратич здійснив розкопки у Судовій Вишні на Львівщині.
Важливими для певних історичних висновків стали дослідження вченого у Перемилі на Волині, проведені у 1963–1964 рр. Розкопки О. Ратича показали, що Перемиль не міг бути об’єктом походу князя Володимира у 981 р., оскільки він виник пізніше. Матеріали з городища датуються ХІ–ХІV ст., оборонні споруди з’явилися тут в ХІ ст. В Х ст. могло існувати тільки невелике поселення. Справжньою метою походу князя Володимира було приєднання Перемишля і Червена – двох найбільших на той час центрів на південно-західних окраїнах східних слов’ян.
Особливо результативними були розкопки О. Ратича у Звенигороді 1965–1973 рр. Відкриття, зроблені О. Ратичем у Звенигороді, засвідчили, що це місто в ХІ–ХІІІ ст. було великим економічним і культурним центром стародавньої Русі.
Крім великомасштабних розкопок Львова, Судової Вишні, Звенигорода вчений провів незначні за обсягом, але не менш цікаві дослідження та розвідкові роботи. Кілька польових сезонів у першій половині 70-х років ХХ ст. він присвятив «карпатській» археології. У цей час О. Ратич дослідив «Могилу Святослава» і підтвердив археологічними матеріалами літописну згадку і місцеву традицію про можливе поховання деревлянського князя Святослава Володимировича в урочищі «Долина Святослава» на правому березі р. Опора.
Помер 4 листопада 1975 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 67) у родинному склепі поруч з дружиною Михайлиною (до шлюбу Стенкевич) і сином Ярославом.
За майже 30 років наукової діяльності О. Ратичем вивчено низку важливих пам’яток княжої доби, закладено надійну базу для розгортання майбутніх досліджень. Вагомість наукових здобутків вченого підтверджують публікації у закордонних виданнях, в яких широко використано праці дослідника.
Список основних опублікованих праць
1953
Ратыч А. Древнерусские археологические памятники на территории Галицкой и Волынской земель : автореф. ... дисс. канд. ист. Наук / А. Ратыч. – Львов, 1953.
Ратыч А. Итоги археологических исследований древнерусских памятников на территории Галицкой и Волынской земель / А. Ратыч // КСИА АН УССР. – 1953. – Вип. 2. – С. 31–33.
1954
Ратич О. Підсумки досліджень древньоруських археологічних пам’яток на території Галицької і Волинської земель / О. Ратич // Наукові записки Інституту суспільних наук. Т. 2. Матеріали і дослідження по археології УРСР. – Київ, 1954. – С. 5–15.
1957
Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР / О. Ратич. – Київ, 1957. – 96 с.
1959
Ратич О. Древньоруські вироби з кості і рогу знайдені на території Галицької і Волинської земель / О. Ратич // МДАПВ. – 1959. – Вип. 2. – С. 119–131.
1960
Ратич О. Волиняни / О. Ратич // УРЕ. – Київ, 1960. – Т. 2. – С. 559.
1964
Ратич О. До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів Південно-Західної Русі / О. Ратич // МДАПВ. – 1964. – Вип. 5. – С. 115–129.
1965
Ратыч А. Исследование городища в с. Перемыль на Волыни в 1963–1964 гг. А. Ратыч // Материалы сессии посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1964 г. в СССР : тезисы докладов. – Баку, 1965. – С. 140–141.
Ратич О. Стародавній Перемиль / О. Ратич // ХХХІХ наукова конференція Львівського ун-ту, присвяч. підсумкам науково-дослідної роботи ун-ту за 1964 р. : тези доп. – Львів, 1965. – С. 60–61.
1968
Ратич О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості / О. Ратич // Торжество історичної справедливості. – Львів, 1968. – С. 44–62.
1971
Ратич О. Столиці удільних князівств Галицької землі ХІ–ХІV ст. / О. Ратич // Матеріали звітної наукової сесії Інституту суспільних наук АН УРСР 1971 р. – Київ, 1971. – С. 86–87.
1976
Ратич О. Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості / О. Ратич // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. – Київ, 1976. – С. 132–206.
Література про О. О. Ратича
2006
Петегирич В. Олексій Ратич – дослідник пам’яток княжої доби Прикарпаття і Волині / В. Петегирич // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2006. – Вип. 10. – С. 11–16.
