Читальна зала

Булига О. Ретроспективний та перспективний погляд на Почаївський монастир: значущість в українському просторі / О. Булига // Історія релігій в Україні: актуальні питання. – 2025. – Вип. 7. – С. 40–49.

Анотація. З’ясовано, що православний Почаївський монастир, від часу свого заснування (1597) і до початку XVIIІ ст. розвивався у Речі Посполитій в умовах паралельного існування двох Київських митрополій: унійної та ортодоксальної, яке відзначалося їхнім протистоянням. Ідентифіковано першого православного ігумена обителі, Неофіта, який маючи відповідні повноваження відстоював належність монастиря та митрополії Константинопольській патріархії. Підтверджено, що один з його наступників, Йов розбудував обитель та розпочав орієнтацію на Москву. Наголошено, що перепідпорядкування Київської православної митрополії та Почаївської обителі як її складової, в юрисдикцію Московської патріархії (1686) вплинуло на внутрішнє життя монастирської братії. Обґрунтовано, що втрата московського впливу на Правобережній Україні, призвела (1712) до добровільного переходу Почаївського монастиря в юрисдикцію Унійної Церкви. Доведено, що у василіянську добу обитель розбудована та піднесена на новий рівень розвитку. Проаналізовано перебування Почаївської лаври (1831–1924) у складі Російської православної церкви. Представлені головні віхи монастирської діяльності в останнє сторіччя (1925–2025). Виходячи з історичного поступу окреслено найімовірніший закономірний майбутній поступ Преславної Гори Почаївської.

Джерело: Журнал "Історія релігій в Україні: актуальні питання"