Фотоколекції

Свято-Успенська Почаївська лавра (1597)

м. Почаїв, Кременецький район Тернопільська область

Свято-Успенська Почаївська лавра – комплекс споруд пам’яток архітектури національного значення, найбільша православна святиня на заході України. 

На відстані 20 км від Кременця на одній із вершин низькогірного пасма Вороняків, що входять до складу Гологоро-Кременецького кряжу знаходиться давнє місто Почаїв. Воно відоме монастирським комплексом, що височіє над міською забудовою. Перша згадка про місто датується 1441 роком у привілеї великого князя литовського Казимира Ягайловича.

Свято-Успенська Почаївська лавра – це чоловічий монастир, легендарне заснування якого пов’язують із переселенням монахів із зруйнованого ханом Батиєм Києва у 1240 році. У ХІІІ ст., за переказами, тут з’явилась Богородиця у вогняному стовпі, яка залишила слід своєї ноги на камені почаївської гори.

У 1597 р. Ганна Гойська (Гостська) склала лист про заснування монастиря при давній Успенській церкві, що стояла на горі, надаючи йому численні землі для утримання. Також монастирський переказ пов’язує із фундаторкою появу у монастирі чудотворної ікони Божої Матері, що їй подарував грецький митрополит Неофіт. Сьогодні ця святиня відома як Почаївська ікона Божої Матері і серед християн східного та західного обрядів вважається чудотворною.

Зі сторони міста до лаври можна потрапити крізь Надбрамний корпус, який збудували у 1835 році у стилі класицизму. Споруда оздоблена колонами на яких спирається багато декорований фронтон, що вінчається куполом з хрестом. Центральною спорудою ансамблю Свято-Успенської Почаївської лаври є Успенський собор, збудований за проєктом Готфріда Гофмана у 1771–1784 рр. на кошти белзького воєводи, магната Миколи Потоцького. Цей прекрасний бароковий собор збудований на міцному фундаменті. Храм первісно розписав художник Лука Долинський, а у ХІХ ст. розписи виконали художники М. Нестеров, І. Горбунов, Є. Васильєв, С. Верховцев. Тут знаходиться іконостас авторства художника Боссе, в якому вмонтовано ікони, писані на мідних бляхах та над Царськими вратами – Почаївська ікона Божої Матері. Стіни розписані живописом на тему почаївських чудес, де глядач може побачити типовий одяг, характерний для різних прошарків волинського регіону.

Під Успенським храмом знаходиться Печерна церква або храм Преподобного Іова Почаївського. Тут зберігаються мощі преподобних Іова та Амфілохія Почаївських. Із храму є вхід до печери, де колись молився преподобний Іов, перший ігумен почаївського монастиря. Храм містить розписи виконані у 70-х рр.

Лаврська дзвіниця є однією з найвищих в Україні (її висота 65 м) і її споруджено у 1871 р. за проектом волинського єпархіального архітектора Костянтина Раструханова. Серед дзвонів є один гігант – 11,5 тонн ваги, а вінчає споруду годинник-куранти, що вмонтований на даху та відбиває кожну чверть години.

На початку ХХ ст. за проєктом архітектора Олексія Щусєва зведено Троїцький собор з характерними рисами російського модерну. Храм прикрашений мозаїчним панно авторства Миколи Реріха «Спас Нерукотворний». Зовні храм прикрашає цегляна візерунчаста кладка, а у середині він розписаний у стилі фрескового живопису XVI ст. Не типовою тематикою декорування стін притвору обрано біблійні сцени творення світу. Окрасою собору є тягловий іконостас із 33 ікон.

Навпроти Троїцького собору видніється Архієрейський будинок, зведений у 1825 році у стилі класицизму. Зі сторони монастирського подвір’я будинок одноярусний, тоді як зі сторони міста він має три повноцінних поверхи і балкон на консолях.

У 1846 році Тарас Шевченко зарисував Почаївський монастир із чотирьох сторін, перебуваючи на Волині у складі Археографічної комісії. Одна з акварелей зображує внутрішній простір Успенського собору ще до реконструкції кінця ХІХ ст.

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Iларіон (митрополит). Фортеця православія на Волині – Свята Почаївська Лавра : церковно-історична монографія / Iларіон, митрополит. – Вiннiпег : Волинь, 1961. – 398 c.

Ричков П. А. Почаївська Свято-Успенська лавра / П. А. Ричков, В. Д. Луц . – Київ : Техніка, 2000. – 133 с. : іл. – (Національні святині України)

Чернихівський Г. І. Почаївська Свято-Успенська Лавра / Г. І. Чернихівський ; [авт. англ. тексту О. Свідерська; авт. пол. тексту Р. Старжецькі; фото В. Балюх]. – 2-ге вид., доповн. – Тернопіль : Новий колір, 2007. – 47 с. : іл. – (Духовні святині України)

Яцюк Р. Свято-Успенська Почаївська лавра [Електронний ресурс] / Р. Яцюк // Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник : [сайт]. – Режим доступу: https://krem-reserve.te.ua/portfolio/svyato-uspenska-pochaivska-lavra/. – Назва з екрана.