Читальна зала

Крамар Ю. Політика влади щодо білоруськомовного шкільництва у Другій Польській Республіці (1918–1926) / Ю. Крамар, В. Кондратюк // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський зб. наук. пр. молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Дрогобич : Гельветика, 2022. – Вип. 47, т. 1. – С. 33–40.

Анотація: У статті висвітлюється польська урядова політика у галузі шкільництва щодо білоруської меншини та її реалізація у східних та північно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої. Підкреслено, що освітнє питання було важливою складовою частиною національної політики Польської держави міжвоєнної доби. Приєднання західнобілоруських земель до складу Польщі спричинило докорінну реорганізацію системи шкільної освіти на цих землях. Шкільництво у міжвоєнний період стало важливою складовою частиною асиміляційної політики польського уряду у східних воєводствах держави. Освітня політика польської влади в першій половині 1920-х рр. була спрямована на прискорену полонізацію білоруського шкільництва, яка здійснювалася переважно репресивно-адміністративними заходами. У середині 1920-х рр. в умовах посилення асиміляційного тиску на нацменшини білоруське державне шкільництво в Польщі припинило своє існування. На теренах, населених білорусами, фактично не залишилося жодної державної школи з білоруською мовою викладання. Одним із засобів опосередкованої полонізації білоруського шкільництва в Польщі була кадрова політика влади щодо білоруських учителів. Більшість їх направлялися на роботу до центральних воєводств країни. На їх місце надсилались учителі-поляки, які нерідко не знали навіть мови місцевого населення. Політика ліквідації білоруськомовного шкільництва зустрічала спротив із боку місцевого населення. Найбільш поширеною його формою були акції бойкоту польських шкіл, коли батьки відмовлялися відправляти своїх дітей на навчання до польськомовних навчальних закладів. Особливого розмаху ця кампанія набула на території Поліського воєводства у 1923 р. Важливу роль у боротьбі за збереження національного шкільництва відігравали білоруські громадсько-культурні організації. Головне вістря своєї боротьби вони спрямовували проти полонізації шкільної освіти, намагалися протидіяти процесам утраквізації (двомовності) початкових шкіл.

Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського