Фотоколекції

Палац Ледуховських (ХІХ ст.)

с. Острожець, Дубенський район Рівненська область

Острожець відоме було з ХІV ст., але на підставі документів письмових та історичних актів відомо про містечко Острожець лише в першій половині ХVІ ст., а саме в 1528 році, коли місто Острожець отримало Магдебурзьке право, дане Сигізмундом, королем Речі Посполитої. Власниками села був рід Семашко. В XVI ст. містечком певний час володіла родина Малинських. У XVIII ст. містечко Острожець належало родині Олізарів. Останнім великим землевласником був рід Ледуховських. Саме появу палацу пов’язують з цією родиною. Першим представником цієї родини, що оселився в Острожці був Лукаш Ледуховській гербу Шалава. Герб Шалава має давньоукраїнське походження ще від часів Київських князів. Лукаш Ледуховській (1756–1844) із 1820 р. був дубенським маршалком. Його дружиною була Текля Стецька (1784–1863). У подружжя народилось п’ятеро дітей: Ромуальд, Емілія, Людвіка, Олімпія та Маріанна. Наступним власником Острожця став Ромуальд Ледуховській. Його дружиною була Леонтина Чацька, донька Михайла Чацького та Теклі Піліховської. В подружжя була єдина донька Марія, яка вийшла заміж за Владислава Ледуховського, представника іншої гілки роду Ледуховських.

У 1840-х рр. в Острожці Ромуальд Ледуховській розпочинає будівництво палацу в стилі класицизму. Проте є версія, що палац був до того часу, і Ромуальд його лише перебудував. Але остаточно це невідомо. Архітектором для зведення будівлі був обраний Генрик Марконі. Це був польський архітектор італійського походження, що від 1822 р. працював у Польщі та Україні. Палац в Острожці в основі мав форму прямокутника. Це була мурована будівля. Палац був покритий чотирисхилим дахом. На фасаді широкий портик, прикрашений шістьма іонічними колонами. Поверхня їх не була гладкою. Під портиком знаходилась тераса, на яку вели сходи. Кімнати були як для господарів, так і для гостей. Цікавим було приміщення вестибюля. Там стелю підтримували стовпи, верх яких був оформлений у вигляді голів із бородами. Посеред великого та просторого залу знаходився мурований камін, який був прикрашений візерунком, що був зроблений із тропічного дерева – палісандр. Також усі парадні двері в палаці були покриті палісандром або були зроблені із явора. Стелі та стіни прикрашені ліпниною у формі листків. В кімнатах були дорогі люстри та каміни. Біля основної будівлі палацу знаходилась будівля офіцини. Перед палацом був чудовий газон. Автором проєкту великого парку в Острожці був Валер’ян Кроненберг. В парковій зоні росли буки, липи, італійські тополі. Маєток займав на той час 1850 га.

В роки Першої світової війни певний час будівля палацу використовувалась військами австро-угорської армії для адміністративних цілей. Потім палац зазнав руйнувань. Були втрачені твори мистецтва. За свої політичні погляди Ромуальда Ледуховського, було заарештовано російською імперською владою та вислано до Воронежа. Палац в Острожці разом із маєтностями перейшов у спадок до його доньки Марії. У міжвоєнний час палац було відновлено, там проживав його останній власник, Август Ледуховській, син Марія Ледуховської. Август був неодружений. З приходом нової влади, яка була встановлена в селі у 1939 р. він був арештований та утримувався в Луцькій тюрмі. Офіційна його смерть датується 1939 р. Власне, так закінчилася лінія родини Ледуховських.

В роки Другої світової війн палац був частково зруйнований. Після війни будівлю палацу все ж відновили, до 1959 р. там знаходився районний комітет партії, нині розташований протитуберкульозний диспансер. Зберігся до наших часів і парк. На його території збереглися вікові різновидові породи дерев. Серед них є унікальне для нашого регіону дерево – бук червоний, яке в кліматичних умовах Острожця насіння не утворює і не розмножується.

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Оліх А. Репресовані волинські поляки: Граф Август Ледуховський / А. Оліх // Волинський Монітор. – 2024. – 6 черв. – С. 10–11.

Тарасюк В. Психотерапія... історією / В. Тарасюк // Гомін [Млинів]. – 2013. – 14 листоп. – С. 4.

Яцечко-Блаженко Т. Палаци Волині: Острожець [Електронний ресурс] / Т. Яцечко-Блаженко // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/17157-palatsy-volyni-ostrozhets. – Назва з екрана.