Відеотека

Лекція Олега Озимчука «Стародавні скандинави на землях Рівненщини у ІІ-ІV століттях: археологічні пам’ятки готів та їх історична ідентифікація»

Анотація: Оюм – держава готів, що існувала на території України в ІІ-ІV століттях нашої ери. Власне тут розселилися племена готів, мігрувавши зі Скандинавії. Вони мали власну писемність та одну з найкращих кіннот у світі. Прийняли християнство у ІV столітті. 450 об’єктів готської культури було виявлено археологами на території Волині, в тому числі 150 - на Рівненщині. Серед знахідок – римські монети, знайдені у кінці 20-поч. 21 ст. У 2011-2013 рр. було виявлено 10(!) монет періоду імператорів Трояна та Комода. Бронзова голова Бога врожаю та потойбіччя Серапіса була знайдена на розкопках біля с. Хрінники у 2005 році, що свідчить про те, що тут перебували римські легіонери. В Хрінниках було виявлене капище готів, де могли приносили в жертву людей. І ще одна знакова знахідка – фібула також була знайдена тут. І звичайно ж готи залишили слід в українському етносі. Про це та про багато іншого цікавого розповідає історик Олег Озимчук у лекції «Стародавні скандинави на землях Рівненщини у ІІ-ІV століттях: археологічні пам’ятки готів та їх історична ідентифікація»

Землеробство : відеолекція

Анотація: З циклу лекцій «Українська етнографія». В даній лекції розглянуто місце землеробства у структурі традиційної господарської діяльності і системі життєзабезпечення українців. Висвітлено системи і галузі землеробства, землеробські культури (зернові, бобові, технічні, городні, садові). На основі колекції Музею етнографії Волині та Полісся показано знаряддя праці для обробітку землі, догляду за посівами, сівби і збирання урожаю, обмолочення і переробки зернових та олійних культур; особливості зберігання зернових та овочевих культур.

Цикл лекцій читає кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи СНУ ім. Лесі Українки Алла Дмитренко.

Як в давнину робили папір

Анотація: Радомишльська папірня була споруджена 1612 року (за іншими даними – 1616), щоб виробляти папір для потреб лаврської друкарні. Ініціатором її будівництва став архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький (1550–1624). Це була перша паперова фабрика на території Центральної України. Папір, що вироблявся у Радомишлі, був світло-сірого кольору, відрізнявся особливою міцністю і міг зберігатися століттями, оскільки в якості сировини для нього використовувалися льон, конопля та кропива. Більше дізнатися про історію виробництва паперу можна переглянувши відеосюжет.

Лекція Людмили Леонової «Як рівняни воду добували.Історія водопостачання Рівного у XIX–поч. XX ст.»

Анотація: Відеозапис публічної лекції «Як рівняни воду добували. Історія водопостачання Рівного у 19 – поч. 20 століття», яка відбулася 26 лютого у Рівненській обласній бібліотеці. Лекцію підготувала рівненська краєзнавиця Людмила Леонова. Поціновувачі краєзнавства змогли зануритися в історію розвитку водопровідних систем від найдавніших часів до сучасних водопроводів. Людмила Леонова висвітлила ключові етапи вдосконалення водопостачання, його значення для нашого міста і виклики, пов’язані з можливостями та бажанням власників міста князів Любомирських та міської влади Рівного протягом останніх двох століть сприяти покращенню його стану. Також говорили про очищення та транспортування води. Особливо цікавим для наших гостей було здійснення віртуальної подорожі тими вулицями сучасного Рівного, де збереглися перші рівненські водокачки та водонапірні башти, побачити унікальні фото рівненських водовозів та,навіть, фото механіка, який забезпечував містян водою сто років тому. Лекція була пізнавальною і викликала активне обговорення. Слухачі цікавилися особливостями функціонування історичних водопроводів. Ця історія дозволила поглибити розуміння важливості чистої води та ролі водоканалів у житті сучасного суспільства.

Лекція Ольги Морозової «Корецька порцеляна. Історія мануфактури»

Анотація: Наприкінці 18 ст. до волинського містечка Корець приїхали 73 європейські художники аби навчити місцеве населення розмальовувати найвищої якості фарфоровий посуд мануфактури, яку заснував один із представників родини Чорторийських – Юзеф Клемент (1740-1810 рр.), господар величезних володінь на Волині. Виробництво посуду в Корці стало першим подібним заводом на теренах цілої Речі Посполитої. Саме Юзеф Клемент тоді вдихнув у містечко, яке тоді занепадало, нове життя, побудувавши виробництво та створивши нові робочі місця для місцевого населення. Згодом у містечку з'являються раніше небачені двоповерхові кам'яниці, парки, костели й, безумовно, чудова князівська резиденція… У 18-19 століттях з корецького посуду їли королі та уся тодішня європейська еліта. Чому саме корецький посуд мав статусний рівень та був предметом розкоші розповідає у відео історикиня Ольга Морозова. 

Минуле поліських залізниць. Retro-Волинь

Анотація: У період з 1882 по 1907 рік на Поліссі розгортався масштабний будівельний проєкт – прокладали “Поліські залізниці”. Головною метою було з’єднати захід Російської імперії з українською Сіверщиною та Прибалтійським, Північно-Західним, Центрально-промисловим районами. У відеосюжеті історик Тетяна Яцечко-Блаженко розповідає для чого та в яких умовах будувалася залізниця на Волині.