Ратич Олексій Онисимович – відомий український археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту суспільних наук у Львові (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України).

Олексій Онисимович народився 3 травня 1906 року в с. Берездівцях Жидачівського району Львівської області в сім’ї малоземельних селян. Тут він навчався у школі, яку закінчив у 1917 році, згодом з відзнакою закінчив класичну гімназію у Станіславі. У 1925–1929 рр. навчався на юридичному факультеті Львівського університету і отримав диплом магістра юридичних наук.

З 1947 р. він пов’язав свою долю з археологією, перейшовши на посаду молодшого наукового співробітника відділу київського Інституту археології. До 1959 р. займав посаду молодшого, а з 1959 до 1970 рр. старшого наукового співробітника цієї установи.

У 1953 р. О. Ратич захистив у Києві кандидатську дисертацію «Древньоруські археологічні пам’ятки на території Галицької і Волинської земель».

В результаті, на основі дисертації О. Ратич підготував велику монографію обсягом 415 с., в якій дається повне зведення матеріалів, виявлених до 1952 р. включно, у вигляді ілюстрованої археологічної карти з легендою і покликами на використану літературу, обширна історія досліджень, характеристика основних видів археологічних пам’яток, культури, виробництва і побуту тогочасного населення.

Важливим напрямом наукових пошуків автора стали польові археологічні дослідження. Від самого початку своєї роботи у відділі археології він активно включився у цю діяльність. Вже у 1947–1949 рр. працював на розкопках Пліснеського городища. У 1947 р. разом з київськими археологами В. Гончаровим і М. Брайчевським досліджував древній Городськ на Житомирщині, згодом брав участь у розкопках древнього Галича 1951 р.

У зв’язку з підготовкою до святкування 700-річчя Львова вчений започаткував професійні археологічні розкопки цього міста. На основі виявлених матеріалів О. Ратич датував найстаріше поселення на Замковій горі Х-ХІ століттям. Упродовж 1957–1962 рр. О. Ратич здійснив розкопки у Судовій Вишні на Львівщині.

Важливими для певних історичних висновків стали дослідження вченого у Перемилі на Волині, проведені у 1963–1964 рр. Розкопки О. Ратича показали, що Перемиль не міг бути об’єктом походу князя Володимира у 981 р., оскільки він виник пізніше. Матеріали з городища датуються ХІ–ХІV ст., оборонні споруди з’явилися тут в ХІ ст. В Х ст. могло існувати тільки невелике поселення. Справжньою метою походу князя Володимира було приєднання Перемишля і Червена – двох найбільших на той час центрів на південно-західних окраїнах східних слов’ян.

Особливо результативними були розкопки О. Ратича у Звенигороді 1965–1973 рр. Відкриття, зроблені О. Ратичем у Звенигороді, засвідчили, що це місто в ХІ–ХІІІ ст. було великим економічним і культурним центром стародавньої Русі.

Крім великомасштабних розкопок Львова, Судової Вишні, Звенигорода вчений провів незначні за обсягом, але не менш цікаві дослідження та розвідкові роботи. Кілька польових сезонів у першій половині 70-х років ХХ ст. він присвятив «карпатській» археології. У цей час О. Ратич дослідив «Могилу Святослава» і підтвердив археологічними матеріалами літописну згадку і місцеву традицію про можливе поховання деревлянського князя Святослава Володимировича в урочищі «Долина Святослава» на правому березі р. Опора.

За майже 30 років наукової діяльності О. Ратичем вивчено низку важливих пам’яток княжої доби, закладено надійну базу для розгортання майбутніх досліджень. Вагомість наукових здобутків вченого підтверджують публікації у закордонних виданнях, в яких широко використано праці дослідника.

Список основних опублікованих праць 

1953

Ратыч А. Древнерусские археологические памятники на территории Галицкой и Волынской земель : автореф. ... дисс. канд. ист. Наук / А. Ратыч. – Львов, 1953.

Ратыч А. Итоги археологических исследований древнерусских памятников на территории Галицкой и Волынской земель / А. Ратыч // КСИА АН УССР. – 1953. – Вип. 2. – С. 31–33.

1954

Ратич О. Підсумки досліджень древньоруських археологічних пам’яток на території Галицької і Волинської земель / О. Ратич // Наукові записки Інституту суспільних наук. Т. 2. Матеріали і дослідження по археології УРСР. – Київ, 1954. – С. 5–15.

1957

Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР / О. Ратич. – Київ, 1957. – 96 с.

1959

Ратич О. Древньоруські вироби з кості і рогу знайдені на території Галицької і Волинської земель / О. Ратич // МДАПВ. – 1959. – Вип. 2. – С. 119–131.

1960

Ратич О. Волиняни / О. Ратич // УРЕ. – Київ, 1960. – Т. 2. – С. 559.

1964

Ратич О. До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів Південно-Західної Русі / О. Ратич // МДАПВ. – 1964. – Вип. 5. – С. 115–129.

1965

Ратыч А. Исследование городища в с. Перемыль на Волыни в 1963–1964 гг. А. Ратыч // Материалы сессии посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1964 г. в СССР : тезисы докладов. – Баку, 1965. – С. 140–141.

Ратич О. Стародавній Перемиль / О. Ратич // ХХХІХ наукова конференція Львівського ун-ту, присвяч. підсумкам науково-дослідної роботи ун-ту за 1964 р. : тези доп. – Львів, 1965. – С. 60–61.

1968

Ратич О. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості / О. Ратич // Торжество історичної справедливості. – Львів, 1968. – С. 44–62.

1971

Ратич О. Столиці удільних князівств Галицької землі ХІ–ХІV ст. / О. Ратич // Матеріали звітної наукової сесії Інституту суспільних наук АН УРСР 1971 р. – Київ, 1971. – С. 86–87.

1976

Ратич О. Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості / О. Ратич // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. – Київ, 1976. – С. 132–206.

Література про О. О. Ратича

2006

Петегирич В. Олексій Ратич – дослідник пам’яток княжої доби Прикарпаття і Волині / В. Петегирич // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2006. – Вип. 10. – С. 11–16.