Осадчий Є. Ще раз про проблему історичних назв волинських міст, згаданих у статті 1240 р. Іпатіївського літопису / Є. Осадчий // Ruthenica. – 2011. – 10. – С. 78-90

Анотація:

Під 1240 р. Галицько-Волинський літопис згадує декілька міст, через які пролягла дорога монголів від Києва на Волинь. Історіографічна традиція віддає перевагу читанню Іпатіївського списку, вважаючи, що у тексті йде мова про п’ять міст: Колодяжин, Кам’янець, Ізяславль, Крем’янець і Данилів. 

Разом з тим, Софійський І літопис, що безсумнівно користувався Галицько-Волинський літопис на початку XV ст., передає його текст дещо інакше. Тотожно знаходимо й у Московському літописному зводі ХV ст.

Отже, в цих літописах, на відміну від Іпатіївського, мова йде, власне, тільки про три міста: Колодяжин, Кам’янець Ізяславів та Кременець Данилів. Метою нашого дослідження є спроба з’ясувати дійсну кількість згаданих у Галицько-Волинському літописі волинських міст, а також їхню локалізацію. Підстави не довіряти беззастережно букві Іпатіївського списку, здається, існують. Як відомо, саме у частині, що нас цікавить, текст Іпат. значною мірою дефектний: він переписувався з екземпляра, де були поплутані аркуші, наслідком чого стало переміщення значних фрагментів тексту. Так, наприклад, стаття 1240 р. несподівано уривається на словах «стоӕша по побѣдѣ три лѣт̑», а її закінчення («а Татарове воеваша до Володавы . и по ѡзерамъ много зла створше») опинилося перенесеним до статті 1243 р. Ця фраза у повнішому виді («а Татарове воеваша до Володавы . и по озеромъ и воротишася много зла сотвориша хрстіаном») читається на своєму належному місці в Хлєбніковському списку, і тотожно — в Софійський І та Московський літописний звід («И стояша по побѣдѣ 3 лѣта, и воеваша до Володавы и по озеромъ, и възвратишася в землю свою, многа зла створиша крестияномъ». Отже, не виключено, існують випадки, коли Софійський І та Московський літописний звід точніше передають древній текст Галицько-Волинського літопису, ніж Іпатіївський.

Джерело: 

Інститут історії України НАН України