Читальна зала

Давидюк Р. Пам՚ять про репресованих діячів Української революції 1917‒1921 рр. [які у міжвоєнний період проживали у Волинському воєводстві як політичні емігранти, а після встановлення більшовицької влади були репресовані] крізь призму розсекречених архівів радянських спецслужб / Р. Давидюк, В. Шеретюк // Проблеми гуманітарних наук. зб. наук. пр. Дрогоб. держ. пед. ун-ту імені Івана Франка. Серія Історія. - Дрогобич, 2020. - Випуск 4/46. - С. 297-311.

Анотація: У науковій статті розглядається вплив процесу розсекречення архівів радянських спецслужб на відновлення історичної пам՚яті щодо учасників Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр., які у міжвоєнний період проживали у Волинському воєводстві як політичні емігранти, а після встановлення більшовицької влади були репресовані. Доведено, що розсекречення архівно-кримінальних справ стосовно українських діячів сприяє поверненню їхніх імен у публічний та медійний простір. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, верифікації. У ході дослідження використовувались такі методи, як біографічний, проблемно-історичний, пошуковий, а також методи мікроісторії та локальної історії. Наукова новизна статті полягає в аналізі процесів відновлення історичної пам՚яті про діячів Української революції 1917–1921 рр., згодом українських політичних емігрантів на території Західної Волині, зокрема Рівненщини. З՚ясовано, що важливим поштовхом до цього стало розсекречення архівів спецслужб і повернення у публічний простір імен репресованих громадських, військових, політичних діячів. Висновки. Після поразки Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр. її військові, громадсько-політичні діячі вимушено емігрували на територію Другої Речі Посполитої. Частина з них оселилися у Волинському воєводстві, утворивши групу українських політичних емігрантів. На першому етапі Другої світової війни вони потрапили під пресинг органів НКВС, багато з них було заарештовано і засуджено. Більшовицька пропаганда називала діячів УНР «петлюрівцями», асоціювала їх з «ворогами народу», намагалася усіляко очорнити і затерти імена. Відкриття архівів спецслужб та розсекречення матеріалів архівно-кримінальних справ слугувало поштовхом до відновлення пам՚яті про учасників перших національно-визвольних змагань, повернення імен репресованих діячів у сучасний публічний та медійний простір, зокрема на території Рівненщини.

Джерела: 

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету