Корнилович М. Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку / М. Корнилович // Український археографічний збірник / Археографічна комісія Всеукраїнської академії наук. – Київ : Друкарня УАН, 1930. – Т. 3. – С. 265–320.

Анотація:

Волинську губернію за її природними умовами в середині XIX ст. ділили на Волинь і Волинське Полісся. У статті йдеться про функціонування волинських панських сіл, про функції громадського самоврядування, які торкалися різноманітних потреб у житті села: обрання урядових осіб, виконування доручень державної влади та дідича, розклад і стягнення податків, завідування громадським скарбом, призначення рекрутів, висилання небажаних елементів, квитування дідича, справи розмежування, заступництво за своїх членів, тощо. Хоч яке тяжке було кріпацтво, але воно не задушило народного самовизнання. Цілком залежні від панського двору селянський двір і громада зуміли зберегти свою особливу звичаєву правосвідомість і устрій. Сила побутового й класового укладу двору й громади була така потужна, що вони жили своїм внутрішнім певною мірою автономним життям. До цього значною мірою в середині XIX в. прислужилася Бібіковська інвентарна реформа.

Джерело: 

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ