Фотоколекції

Свято-Покровська церква (1745)

с. Піддубці, Луцький район, Волинська область 

Пам’ятка архітектури національного значення

Свято-Покровська церква в с. Піддубці є унікальним творінням зодчих середини XVІІІ століття. Вона будувалася 1745 року на кошти Людвіки Гонорати, дружини київського воєводи Станіслава Любомирського, власника Рівного і Дубна. Автором проекту був видатний архітектор, єзуїт Павло Ґіжицький. Храм декорували стараннями власника Олики, великого коронного гетьмана, князя Міхала Казімєжа Радзивіла (Рибоньки).

Пам’ятка належить до типу центричних, хрещатих. Рівновеликі рамена хреста у плані закінчуються кутовими квадратними вежами, які на другому ярусі переходять у восьмигранні й завершуються банями. Центральна масивна баня є продовженням восьмигранного підбанника, підтримуваного чотирма стовпами. Між раменами хреста в кутах затиснено одноярусні об’єми з циркульно окресленими у плані зовнішніми стінами. Пірамідальна дев’ятиверха композиція бань і характер декоративно-пластичного вирішення стін засвідчують приналежність храму до архітектури бароко.

Спочатку церква діяла як греко-католицька, а при ній – Різдво-Богородичний монастир. У XVIII ст. тут був орган, співав прекрасний хор і грав відомий на всю Волинь духовий оркестр.

У XIX cт. храм став православним. З 1868 року богослужіння правив православний священик Іван Берегович, що народився на Волині і закінчив духовне училище в Мильцях, а згодом – і Волинську духовну семінарію. Старостою парафії з 1898 року був житель с. Піддубці Роман Якимчук. За історичними джерелами, у квітні 1891 року храм відвідала Леся Українка. 

На початку ХХ ст. Піддубецька парафіяльна церква Покрови Богородиці об’єднувала навколо себе 1478 парафіян із Піддубець, Вишнева, Гаразджі. На той час настоятелем храму був священик Володимир Карашевич. 

Події Першої світової війни істотно не вплинули на церкву в Піддубцях, за винятком того, що з неї на деякий час вивезли до Києва та згодом повернули назад чудотворну ікону Богородиці. За переказами, походження святині пов’язували з одним із піддубчанських дідичів Гулевичів, який привіз її з Смоленська.

У 1928–1929 роках місцеві жителі здійснили ремонт та розпис своєї святині, для цього церковний опікунський комітет запросив спеціаліста-художника Василя Ціхоцького з Почаєва з бригадою. Урочистості освячення відремонтованого храму відбулось 29 червня (за старим стилем) 1930 року.

Доля не раз уберігала церкву від руйнування. Під час Другої світової війни на храм було скинуто снаряд, який дивом не вибухнув. Цей храм ніколи не зачиняв своїх дверей – тут відбувалися богослужіння в різні часи. 23 листопада 1941 року в с. Піддубці відбулися урочисте богослужіння та панахида по козаках-героях, полеглих під Базаром, яку відправив священик Федір Павлів. В атеїстичні часи в храмі таємно здійснювались обряди хрещення та вінчання. 

З приходом радянської влади в 1945–1950-х роках ситуація навколо церкви почала змінюватися. Спочатку було розібрано стару огорожу, від якої залишилася одна лише брама, а нову теж муровану глуху влаштували зовсім близько біля стін храму. Тут же по периметру посадили дерева. Цим не лише в декілька разів було зменшено прицерковну територію, а й унеможливлено відведення поверхневих вод від споруди, її природне обвітрення та просушування. З часом це призвело до того, що храм набув передаварійного стану. Тому, з ініціативи управління містобудування та архітектури, Волинська обласна державна адміністрація підготувала подання до Держбуду України про виділення коштів для проведення невідкладних ремонтно-реставраційних робіт. Упродовж 2006–2008 років з державного бюджету  були виділені кошти та проведені відповідні роботи, в результаті яких було знято загрозу руйнування пам’ятки. 

Текст та ілюстрації

Атлас історії культури Волинської області / відп. ред. Ф. В. Зузук. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. – 112 с.

Годованюк О. Монастирі та храми Волинського краю / О. Годованюк. – Київ : Техніка, 2004. – 173 с.

Гулько Г. Село в контексті історії Свято-Покровського храму / Г. Гулько // Піддубці: там, де шуміли діброви… : іст.-краєзн. нариси про с. Піддубці Луцького району. – Луцьк, 2012. – 60–99.

Державний реєстр національного культурного надбання : (пам’ятки містобудування і архітектури України) // Пам’ятки України: історія і культура. – 1999. – № 2–3. – С. 52.

Сахнюк А. 275 років від часу спорудження Свято-Покровської церкви  у с. Піддубці, тепер Луцького району (1745) / А. Сахнюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Тернопіль, 2019. – С. 263–267.

Троневич П. З історії Покровської церкви в Піддубцях / П. Троневич // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали XVI Міжнар. наук. конф. – Луцьк, 2009. – С. 148–151.

Кравчук Н. У Піддубцях стоїть тринадцятикупольна церква / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2011. – 6 січ. – С. 13.

Краснодемський В. Тринадцять куполів підпирають небо над Піддубцями / В. Краснодемський // Голос України. – 2011. – 14 жовт. – С. 12.

Шабала Я. Православна сакральна архітектура в контексті історико-культурної спадщини Волині / Я. Шабала // Волин. благовісник. – 2016. – № 4. – С. 201–208.