Читальна зала

Златогорський О. «Щоденник капелана польських легіонерів» Юзефа Панаса як джерело до історії Волині періоду Першої світової війни // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти. Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, 6-7 грудня 2019 року, м. Луцьк : наук. зб. / упоряд.: Г. Бондаренко, О. Каліщук, А. Шваб. – Луцьк : Іванюк В. П., 2019. – Вип. 66-67. – С. 165-168.

Анотація: Перша світові війна охопила територію Волині, залишивши не лише матеріальні пам’ятки (могили, меморіали, місця боїв, укріплення тощо), а й значну кількість документальних свідчень. В українській історіографії, у тому числі волинській краєзнавчій літературі, значна увага приділена спогадам російських авторів (О.Брусилов, М.Гумільов, А.Денікін, А.Зайончковський, С.Сергєєв-Ценський та ін.). Але у післявоєнний період у 1920-ті рр. вийшли спогади, щоденники, дослідження багатьох виживших учасників цієї світової бійні, у тому числі на Волині. Враховуючи, що у складі австрійських військ перебували формування угорців, чехів, словаків, хорватів, поляків, українців та ін. – шлях до пошуків нових документальних джерел з історії  Волині періоду Першої світової війни відкритий і не проторений.   

У одній з своїх публікацій ми вже згадували про «Щоденник» Ю.Панаса, оскільки для нас, як і для інших дослідників місць пам’яті поляків на Волині (Анатолій Сулік, Адам Качинські, Мєчислав Гура) – відомості польського капелана інколи є єдиним джерелом про місцезнаходження могил легіонерів. Юзеф Панас під час свого перебування у війську займався не лише душпастирською роботою, а й пошуком, ексгумацією та похованням останків загиблих, облаштуванням кладовищ. Тому у його спогадах зафіксовані і описи місць поховання, їх місцезнаходження і, частково, згадані самі поховані.

Джерело: СУ «Волинські старожитності»