Читальна зала

Кралюк П. Князі Острозькі як легітимні зверхники Русі (інтерпретації Олександра Гваньїні та Іоанна Домбровського) / П. Кралюк // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Історичні науки. – 2008. Вип. 13. – С. 4-8.

Анотація: «У ХVІ ст. значно зросла роль князів Острозьких у суспільному й політичному житті руських (українських і білоруських) земель, що входили до складу Польщі та Великого князівства Литовського. Завдячуючи військовим заслугам, Костянтин Іванович Острозький не лише прославив цей рід, а й значно розширив земельні й матеріальні володіння князівського дому. Його син, Василь-Костянтин, зумів не лише зберегти, а й розширити ці володіння, ставши од-ним із найбагатших магнатів Речі Посполитої та Європи. Маєтності князя виступали фактично як автономна структура зі своєю внутрішньою економічною, релігійно-культурною та кадровою політикою. Навіть можна вести мову про певні елементи політики зовнішньої. У таких умовах князі Острозькі, звертаючись до розуміння самостійності князівської влади, яке існувало в тогочасному руському суспільстві, намагалися в плані ідеологічному обґрунтувати свою «суверенність». Це обґрунтування знайшло вияв у прагненні довести давність роду Острозьких, його походження від києво-руської династії Рюриковичів, представники якої були суверенами. Предками Острозьких вважалися Володимир, хреститель Русі, та Данило Романович (Галицький), який був коронований римським папою.»

Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського