Фотоколекції

Церква святого арх. Михайла  (1691)

с. Карасин, Маневицький район, Волинська область

Церква – пам’ятка містобудування та архітектури національного значення відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 24. 08. 1963 за №970. Охоронний номер 121. Належить до давнього типу монументальних дерев’яних церков Волині, реконструйована у другій половині ХІХ ст. у „неомосковському” стилі. Побудована на кошти поміщиці, яка мешкала у Карасині у 1691 р. Споруда дерев’яна, чотиризрубна, одноповерхова. Зруби рівновисокі. За планом із заходу на схід розташовані дзвіниця, бабинець, центральна частина та  п’ятибічна апсида, до якої з правого боку прибудована паламарня. Центральний зруб значно ширший і довший відносно бабинця та апсиди, перекритий склепінням, яке імітує купольне. Яким було склепіння при будівництві у XVII ст. – невідомо. Нині існуюче перекриття, а також купол, який увінчує центральну частину, церква отримала після перебудови у ХІХ ст. Тоді ж, а саме у 1882 р., із заходу перед бабинцем, до церкви прибудована  дзвіниця. Вона є також дерев’яною, триярусною. Два нижні яруси дзвіниці – квадратні у плані, третій, як і основа купола над центральною частиною церкви, восьмибічний у плані. В інтер’єрі церкви збереглась дерев’яна декоративна різьба XIX ст. 

На початку ХХ ст. Свято-Михайлівська церква нараховувала 1810 парафіян. Церковний причт складали священик і псаломщик. Причтові приміщення, що розташовувалися поблизу церкви, були збудовані коштом Синоду у 1906 р., але були тісними та холодними. Мала церква й надвірні споруди. При притчовому будинку був сад та город. Усього ж місцевій церкві належало 124 десятини 363 квадратних сажнів землі в 72 наділах, розкидана від храму аж на 15 верст, серед них присадибної землі – 2 десятин 834 кв. с., орної – 61 десятин 1803 кв. с., сінокосу – 52 десятин 2147 кв. с., лісу – 7 десятин 379 кв. с. На всі ці землі був план. При церкві діяла церковно-парафіяльна школа. До карасинського храму було приписним сусіднє село Замостя. 

За радянських часів у 1962 р. релігійна громада с. Карасин була знята з реєстрації, церква закрита. Богослужіння відновили лише у 1988 р. 16 жовтня відбулася перша служба після довгих років перерви. Нині до Карасинської парафії входять села Карасин та Замостя. Парафіяльним священиком з 2012 р. є отець Микола Калуш. У 2015 р. у селі Замостя відкрито новозбудований храм, і тепер отець Микола проводить почергово служби в двох церквах. 

Текст та ілюстрації

Маневиччина крізь віки : наук. – краєзн. нарис / ред., уклад. та керівник авт. колективу П. Хомич. – Луцьк : Медіа, 2005. – 399 с.

Важатко О.  325 років від часу побудови Михайлівської церкви – пам’ятки містобудування і архітектури України національного значення в с. Карасин, тепер Маневицького району (1691) / О. Важатко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2015.  – С. 316–318. 

Храми Волині : фотозбірник / упоряд. Л. Бабич. – Луцьк, Вісник і К, 2002.  – 154 с.