Фотоколекції

Володимир Варлаамович Міяковський (18.07.1888 – 22.03.1972) – історик, літературознавець, архівіст, журналіст, організатор і професор Української Вільної Академії Наук на чужині. Псевдоніми – В. Порський, Б. Стохід, В. Світлицький, В. Варламов, Б. Янівський

Народився 18 липня 1888 року в інтелігентній прогресивній родині. Дійсний член НТШ (1947) і УВАН (1948). Закінчив Першу Київську гімназію у 1906 році. Відтоді навчався на юридичному факультеті Університету святого Володимира у Києві, від 1908 – на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1911 за участь у студентській демонстрації виключений і висланий до Полтави). У грудні 1917 переїхав до Києва. Від травня 1918 – інструктор архівно-бібліотечного відділу Головного управління мистецтв і національної культури; помічник голови та керівник описового відділу Архівного управління. У 1920–1925 рр. – голова Київського губернського архівного управління, директор Київського центрального історичного архіву ім. В. Антоновича. Був членом Інституту Т. Шевченка (нині Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України; 1927), завідувач Кабінету біографії Т. Шевченка та рукописного відділу, від 1926 року — будинку-музею Т. Шевченка в Києві. Співпрацював в Постійній комісії ВУАН зі складання «Біографічного словника діячів України»

Співробітник видань: «Літературно-наукового вісника», «Нашого минулого», «України», збірників «Шевченко», «За сто літ» та ін.

 21 серпня 1929 рр. В. Міяковського було заарештовано у справі «Спілки визволення України», до 1933 р. був на засланні. Після повернення працював у медичних установах Києва (1934–1941). За часів гітлерівської окупації в роки німецько-радянської війни у 1941–1942 рр. намагався відновити діяльність ВУАН у Києві, працював в Інституті літератури та фольклору, був співробітником Музею-архіву переходової доби, організував роботу Центрального історичного архіву ім. В. Антоновича.

У 1943–1944 рр. перебував у Львові. 1944 р. виїхав до Чехословаччини, де згодом працював у Музеї визвольної боротьби України, а також був членом та секретарем українського історично-філологічного товариства. У 1945 р. переїхав до Німеччини, де у м. Аугсбург був співзасновником і вченим секретарем УВАН та головою Музею-архіву при УВАН. Від 1948 р. – професор Українського вільного університету в Мюнхені. У 1950 р. переїхав до США, де у 1950–1952 рр. був секретарем УВАН та директором архіву-музею при УВАН у США.

Помер 22 березня 1972 р. у м. Нью-Йорк. Реабілітований посмертно, у 1989 р.

Текст та ілюстрації

Матвійчук А. Володимир Міяковський – історик української еміграції / А. Матвійчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельчани в історії України та Волині: матеріали XXIX Всеукр. наук. істор.-краєзнав. конф., присвяч. 490-й річниці надання Ковелю Магдебурського права, м. Ковель, 5-6 груд. 2008р.: зб. наук. праць. – Луцьк, 2008. – С. 199–203.

Одарченко  П.  Міяковський Володимир Варламович (06(18).07.1888, м. Ковель Волин. обл.-22.03.1972, м. Нью-Йорк) – історик, архівіст, літературознавець / П. Одарченко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т.Г. Шевченка. – Київ, 2019. – Т. 21: Мікро - Моя. – С. 237. 

Скрипка Т. Волинські образки: ковельська еліта другої половини XIX століття / Т. Скрипка. – Луцьк ; Нью-Йорк : Захарчук В. М., 2012. – 152 с.

Сташенко Н. Володимир Міяковський – наш видатний краянин / Н. Сташенко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельчани в історії України та Волині: матеріали XII Всеукр. наук. істор.-краєзнав. конф., присвяч. 12-й річниці Незалежності України і 485-й річниці надання Ковелю Магдебурського права м. Ковель, 23-24 жовт. 2003р. – Ч. 2. – Луцьк, 2003. – С. 60–64.

Федорук О.  Володимир Міяковський про Агапія Гончаренка : з додатком статті Міяковського й автобіографії Гончаренка / О. Федорук // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи / ред.: І. Гирич, Л. Рудницький. – Нью-Йорк; Київ, 2021. – С. 288–312.