Читальна зала

Федчук О. Розвиток неоунії у Рівненському повіті Волинського воєводства в 1930-х роках / О. Федчук // Краєзнавство. – 2024. – № 1. – С. 115–122.

Анотація: Проведено аналіз розвитку неоунії у Волинському воєводстві міжвоєнної Польщі на прикладі Рівненського повіту. Задля досягнення цієї мети зосереджено увагу на всіх трьох неоунійних парафіях повіту, що виникли у 1930-х рр. – у селах Застав’я та М’ятин, а також у місті Рівне. Крім цього, розглянуто невдалі спроби поширити неоунійний рух на інші місця Рівненського повіту. Раніше дослідники не акцентувалися на розвитку неоунійного руху в Рівненському повіті, що зумовлює новизну дослідження. Його оригінальність забезпечує також використання архівних джерел з архівосховищ Луцька та Тернополя, які ще не лягали в основу наукових розвідок. Виявлено, що перші спроби неоунійної агітації у Рівненському повіті зафіксовано наприкінці 1920-х рр., але вони виявилися невдалими. Основні успіхи неоунії на теренах повіту пов’язані з майновими конфліктами та проігнорованими консисторією бажаннями мешканців Застав’я і М’ятина виділитися в окремі парафії. Цивільна влада воєводства та повіту відмовила неоунійним громадам цих сіл у сприянні, через що вони не змогли претендувати на діючий храм і мали труднощі з будівництвом власних каплиць, хоча й змогли це зробити. Натомість, за рідкісним для Волині сценарієм виникла й розвивалася неоунійна парафія в Рівному, оскільки її утворення не стало наслідком конфліктів на діючій православній парафії. Водночас неоунійний осередок у Рівному не оминули внутрішні негаразди, пов’язані з непорозуміннями між місцевими конвертитами та вихідцями з Галичини. Ряд спроб насадити унію в окремих селах Рівненського повіту завершився у 1930-х рр. невдачею. Доволі швидко після 1939 р. всі неоунійні парафії на Рівненщині були ліквідовані, що доводить відсутність серед місцевого населення ідейних корнів для їх існування.

Джерело: Інститут історії України НАН України