Фотоколекції

Вітовт Кейстутович – литовський князь з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і двоюрідний брат Ягайла. Великий князь Литовський, Руський та Жемайтійський титулував себе з 1395–1396 року; король гуситів у 1422–1427 роках.

Народився Вітовт близько 1350 року. Точна дата його народження невідома. Хроніст Конрад Бітшин при описі битви під Рудовою (1370) згадував, що Вітовту, який брав участь у битві, було 20 років. За Кромером, в 1430 році Вітовту було 80. Батько Вітовта Кейстут і його дядько Ольгерд правили спільно і не боролися за владу у Великому князівстві Литовському. Ольгерд був великим князем і займався східними та південними справами, Кейстут вів запеклу боротьбу з поляками, угорцями та тевтонськими лицарями на північному заході. Матір’ю Вітовта була друга дружина Кейстута, язичницька жриця, Бірута.

У 1370–1376 роках брав участь у походах проти Тевтонського ордену. Під час князювання Вітовта значно поширилась українська територіальна колонізація на південь та схід, аж до Чорного моря. Вітовт, виконуючи плани «великого княжіння на всій руській землі», розбудовує на півдні українських земель систему опорних укріплень. З 1398 р. Литовська держава стала називатися Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське. Вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор'я. У Луцьку 6 січня 1429 р. розпочався 13-тижневий з'їзд європейських монархів. Була спроба Вітовта отримати королівську корону. 1430 р. імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I Люксембург проголосив його королем «Литовського королівства». На 29 вересня 1430 р. було призначено церемонію коронації Вітовта, запрошено чимало гостей. Але освячена корона, послана Сигізмундом I до Вітовта, була перехоплена. Невдовзі, 27 жовтня 1430 року, Вітовт помер, так і не бувши коронованим як король.

Вітовт входив у число 24-х лицарів Ордена Дракона разом з Владиславом II Ягайлом, Владом II Дракулою та іншими європейськими монархами.

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Акимович Є. О. Великий князь литовський Вітовт / Є. О. Акимович // Українська культура в історичному вимірі (IX–XVII) / Є. О. Акимович. – Одеса : Маяк, 2009. – С. 108–111.

Вітовт Великий [Електронний ресурс] // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/dossiers/view/212-vitovt-velykyi. – Назва з екрана.

Котис О. Вітовт: корона луцької історії / О. Котис // Луцьк : тисяча років життя та історії / О. Котис. – Київ : Віхола, 2024. – С. 31–39.

Шабульдо Ф. М. Вітовт (Вітаутас) [Електронний ресурс] / Ф. М. Шабульдо // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.lu/cymauz. – Назва з екрана.