Фотоколекції

Немиро Андрій Антонович – астроном, доктор фізико-математичних наук, професор.

Народився Андрій Антонович Немиро 4 березня 1909 р. в місті Корці Волинської губернії (сучасна Рівненська область). Після закінчення школи він вступив до Томського державного університету на фізико-математичний факультет. У 1932 р. був переведений до Санкт-Петербурзького державного університету. У 1934 р. Андрій Немиро захистив дипломну роботу. Потім була аспірантура Пулковської обсерваторії, куди Немиро вступив у 1934 р. Після її закінчення в 1937 р. він був прийнятий на роботу в обсерваторію, в якій пройшов шлях до завідувача відділом фундаментальної астрометрії. У 1938 р. Немиро успішно захистив кандидатську дисертацію. В роки Другої світової війни Немиро пішов на фронт і наукова діяльність була зупинена. У 1944 р. Андрій Антонович повернувся в Пулково, щоб взяти участь у відновленні зруйнованої обсерваторії. Тоді було встановлено великий пасажний інструмент Струве-Ертеля.

Вся наукова діяльність А. А. Немиро була нерозривно пов’язана з розвитком фундаментальних астрометричних досліджень в Пулковській обсерваторії і була спрямована на збереження і подальший розвиток кращих традицій Пулковської астрометричної школи. Андрій Антонович з колегами склав перший радянський фундаментальний каталог прямих піднесень. Настільною книгою для цілого покоління астрометристів стала докторська дисертація А. Немиро «Дослідження результатів абсолютних визначень прямих піднесень зірок в Пулково». Останні роботи Андрія Антоновича були присвячені розробці конструкції принципово нового астрометричного інструменту – меридіанного круга-рефлектора.

Немиро брав активну участь в роботах зі створення фундаментального каталогу слабких зірок і з абсолютних визначень прямих піднесень зірок Південної півкулі. Для виконання цієї складної роботи була організована астрометрична експедиція в південну півкулю – в Чилі. Експедиція працювала спільно з чилійськими астрономами в рамках довгострокової угоди на 1962–1973 роки. Одночасно з роботою в Пулковській обсерваторії Немиро вів активну викладацьку діяльність. У 1967–1970 рр. А. Немиро був президентом Комісії № 8 «Позиційна астрономія »Міжнародного астрономічного союзу. Рішенням Міжнародного астрономічного союзу малій планеті № 4228 присвоєно ім’я Nemiro на честь Андрія Антоновича Немиро.

Помер Андрій Немиро 30 жовтня 1995 р. від інфаркту міокарда і похований на Пулковському меморіальному кладовищі астрономів.

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Видатний астроном [Андрій Антонович Неміро] із Корця [Рівненської області], на честь якого названа планета // Вісті Рівненщини. – 2019. – 18 жовт. – С. 12.

Яцечко-Блаженко Т. Андрій Неміро – астроном із Корця [Електронний ресурс] / Т. Яцечко-Блаженко // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/17003-andrii-nemiro-astronom-iz-kortsia. – Назва з екрана.