Фотоколекції

Юзевський Ян-Генрик – польський політик, державний діяч часів Польської Республіки міжвоєнного періоду. Відомий як співавтор так званого «Волинського експерименту», метою якого була поступова полонізація Волині.

Народився Ян-Генрик Юзевський 6 серпня 1892 року в м. Київ. Батько – Валерій, інженер, мати – Юзефа, до шлюбу Свєнціцька. Навчався в Першій київській гімназії, потім поступив на фізико-математичний факультет Університету Св. Володимира у Києві, який закінчив у червні 1914 р. Ще у 1905 р. вступив до таємної організації польських гімназистів «Корпорація», члени якої займалися самостійною освітою. У 1910 р. став засновником «Прогресивно-незалежницької молодіжної спілки». Незадовго до 1914 р. вступив до революційної фракції Польської соціалістичної партії. Був одним із засновників підпільної організації «Дніпро», яка у грудні 1914 р. увійшла до складу Польської військової організації (POW). У 1915 р. призначений заступником командира Польської військової організації в Києві (КН-3). Разом з батьком був відправлений царською владою на заслання до Саратова. Після початку лютневої революції у Росії, в червні 1917 р. повернувся до Києва, де продовжив діяльність у місцевій організації POW.

З 1921 р. Генрик Юзевський був у близькому оточенні Ю. Пілсудського, з яким товаришував, пропагуючи ідею польсько-українського союзу та ідеї політичної федерації. Працював на посаді волинського воєводи з 1928–1938 роки. У цей час відомий, як важлива особа у справі польсько-українського порозуміння. Був прихильником розвитку місцевого самоврядування з залученням українських службовців і сконцентрував свої зусилля на збільшенні частки українців в органах місцевого самоврядування. Підтримував розбудову українських і польсько-українських громадських організацій. Тиск противників цих ідей змусив Г. Юзевського піти з посади. Після смерті Ю. Пілсудського позиції Юзевського на Волині почали слабнути. Його противники закидали йому, що він ніби-то фаворизує українців, а ОУН засудила Юзевського до смертної кари, проте атентат не був виконаний. У квітні 1938 р. на знак протесту проти акції відбирання та руйнування церков в рамках так званої Полонізаційно-Ревіндикаційної Акції на теренах Волині, Юзевський склав повноваження волинського воєводи, подавши заяву про відставку генералові Славой-Складковському. «Волинський експеримент» Юзевського був однією з наймасштабніших, найпослідовніших і найбільш всебічних спроб «вирішення українського питання» шляхом асиміляції і денаціоналізації українців у ІІ Речі Посполитій.

У квітні 1981 року Г. Юзевський захворів та помер у лікарні 23 квітня 1981 року. Похований на цвинтарі на Повонзках у Варшаві (Польща).

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Волинські роки Генрика Юзевського у фотографіях // Юзевський Г. Замість щоденника / Г. Юзевський ; наук. ред. М. Кучерепа. – Луцьк : Вежа, 2017. – С. 157–163.

Кучерепа М. М. Волинський воєвода Ян Генрик Юзевський / М. М. Кучерепа // Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1996. – Т. 2. – С. 180–186.

Юзевський Генрик [Електронний ресурс] // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/dossiers/view/205-iuzevskyi-henryk. – Назва з екрана.