Фотоколекції

Фелінська Єва – польська письменниця, авторка спогадів, учасниця польського національно-визвольного руху.

Народилася Єва Фелінська 26 грудня 1793 року у селі Узнога Слуцького повіту Волинської губернії (тепер село Узнога Клецького району, Білорусь). Фелінські були шляхетською родиною, проте не дуже заможною. Її батьком був новогрудський адвокат Зигмунд Вендорфф, а мати – Софія Сагайло. На жаль, після смерті батька, Єву віддали на виховання до родичів у сусіднє село. Коли дівчинці виповнилося вісімнадцять років, вона вийшла заміж. Обранцем став Герард Фелінський, власник маєтку у Воютині на Волині. Тоді це територія Луцького повіту Волинської губернії. Єва народила десять дітей, проте четверо з них померло у ранньому дитинстві. Всього в родині зростало троє доньок та троє синів. В 1833 р. після смерті чоловіка, Єва Фелінська переїхала до міста Кременця. Саме тут вона знайшла для дітей відповідні навчальні заклади. За участі Єви, влітку 1837 року у Кременці була заснована школа для дівчаток з бідних родин, учителями у якій служили син і дочка Фелінської. Уже будучи вдовою, Єва Фелінська захопилася революційними ідеями, познайомилася з польським революціонером Шимоном Конарським і ввійшла до підпільної організації «Співдружність польського народу». За порадою Ш. Конарського Єва створила і очолила «Жіноче товариство» – першу підпільну організацію жінок на Україні та Білорусі, куди входило 20 членів, склала його програму та статут. 1838 р. за доносом зрадника було  заарештовано, а згодом розстріляно Шимона Конарського. Пізніше заарештували і Єву, яку було засуджено на довічне заслання в місто Березов Тобольської губернії з конфіскацією майна. Проживши тут понад два роки, вона встигла завоювати авторитет серед тамтешніх жителів. Саме тут почала писати щоденник «Спогади з подорожі до Сибіру» – це повна картина із життя в засланні, звичаїв старожилів Сибіру, один із перших творів жіночої мемуаристики. Завдяки клопотанням друзів у 1841 р. Єві Фелінській дозволили переселитися до Саратова. Тут вона почала займатися літературною діяльністю. Одну з перших літературних спроб – повість «Думки», було надруковано в 1843 р. в журналі «Петербуржский еженедельник» під псевдонімом Венеранда Кокош. Згодом було написано повісті «Пан депутат» – антиліберального спрямування; соціально-побутові «Герсилія», «Помилка», «Племінниця і тітка». У травні 1844 р. на клопотання друзів Є. Фелінській прийшов дозвіл повернутися на Волинь. Вона і надалі продовжила займатися літературною творчістю, якою опікувався знаменитий польський літератор Й. І. Крашевський. Він друкував її твори в журналі «Атенеум», редактором якого був. Для історії є цінним її книга «Пам’ятки з життя» (Вільно, 1860 р.), де зображено історію, звичаї і побут Волині і Литви кінця ХVIII – поч. ХІХ століть.

Після повернення із заслання на Волинь вона проживала у с. Воютин аж до самої смерті. Померла Єва Фелінська 20 грудня 1859 р. Похована в с. Скірче Горохівського району, на католицькому цвинтарі. На жаль, усі твори Єви Фелінської зберігаються в бібліотеках Вільнюса та Любліна (Польща). Коло досліджених проблем, виклад та авторська своєрідність дозволяє віднести «Пам’ятки з життя» Є. Фелінської до найвидатніших творів волинських письменників. Ім’я Єви Фелінської носить Національно-культурне товариство у м. Луцьк.

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Білявська В. Діяльність Єви Фелінської в контексті громадського життя Правобережної України / В. Білявська // Культурний простір Житомирщини – Волині ХІХ–ХХ століть : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., 24 квіт. 2012 р., м. Житомир. – Житомир : М. Косенко, 2012. – Т. 1. – С. 116–123.

Гарбарук А. Патронка сучасного польського товариства на Волині Єва Фелінська: життя, діялність, пам’ять / А. Гарбарук // ЕМІНАК. – 2016. – № 1 (13). – С. 69–72.

Яцечко-Блаженко Т. (Не) відомі волиняни: Єва Фелінська [Електронний ресурс] / Т. Яцечко-Блаженко // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/19379-ne-vidomi-volyniany-ieva-felinska. – Назва з екрана.