Палац Ходкевичів
Розділ: Архітектура Рівненщини
Палац Ходкевичів (ХVІІІ ст.)
смт Млинів, Дубенський район Рівненська область
Палац Ходкевичів – пам’ятка архітектури у селищі Млинів, що на Рівненщині. Побудований наприкінці ХVІІІ ст. у стилі класицизму.
Достеменно невідомо коли Млинів став власністю Ходкевичів – роду, який походив з Великого князівства Литовського. Припускають, що це сталося в 1560-х роках і пов’язано з віленським каштеляном і великим гетьманом литовським Григорієм Ходкевичем. Містечко начебто було посагом його дружини Катерини Вишневецької. Наприкінці XVIII століття багатства Ходкевичів були досить великими. Вони володіли багатьма селами і містечками. У 1789 р. власники Млинова добилися влаштування тут двох щорічних ярмарків. Разом з тим господарі містечка вирішують саме тут збудувати свою резиденцію. Ініціаторами будівництва була Людвіка Ходкевич зі своїм чоловіком Миколаєм. Будівництво розпочалося у 1790 р. Архітектором проєкту був варшавський Кароль Шютц. Наприкінці нагляд за роботами вів інший архітектор – Ян Слонєвський. Комплекс усіх споруд був чимось справді цікавим. Так посеред розпланованого парку будувалося кілька споруд. Серед них головний корпус двоповерхового палацу з 6 колонами на головному вході. Бічний флігель був дещо меншим, його головний вхід оздоблювали 4 колони. До колони з обох боків і по центру підходили під’їзні доріжки. На фронтоні портика, який завершував колони – багата ліпнина з ініціалами фундаторки – L.C. В овалах композиції – герб Ходкевичів. На фасадах у проміжках між вікнами виділялися пілястри. Всередині палац був влаштований в системі анфіляди. За часів фундаторки будівля отримала багатий декор. Стіни та стеля були покриті розписами на різні сюжети. На стелі – ліпнина з рослинними мотивами і розписами на гротескну тематику. У деяких кімнатах містилися мармурові і муровані каміни. Деякі мали ліпні ніші у вигляді мушлі, які скоріше були творами мистецтва. Нерозписані стіни прикрашалися тканиною чи іншим видом обшивки у тональності всього приміщення. Над цим спеціально працювали художники Вінцентій Боркевич та Мьодушевський. Права частина палацу була репрезентаційною. Вона більше декорована і краще розписана. Тут була більярдна зала, передпокій з тосканськими мотивами у декорі, парадна зала з вишуканими меблями і римськими старожитностями у розписах. У палаці були різні порцелянові вироби, старовинні годинники, статуетки, які прикрашали різні кімнати. Користувалися Ходкевичі окремою мозаїковою залою. І таких різноманітних кімнат у палаці ще було дуже багато. Їх детальний опис зберігся і зараз, перебуває в архіві у Польщі. Цінні колекції в млинівській резиденції Ходкевичів – бібліотека, архів, картини та інші твори мистецтва. В малярській збірці були роботи відомих авторів, родинні портрети. Протягом ХІХ століття ці колекції тільки поповнювалися. Сам палац завершили будувати в першій половині ХІХ століття (хоча деякі частини добудовувалися значно пізніше) і мав він риси класицизму за модою тих часів. З описів палацу відомо також і про паркові павільйони, які знаходилися на території палацо-паркового ансамблю. Споруда, камера-обскура називали ящик з отвором для проходження світла. На протилежній стінці ящика отримувалося зображення. Це був простий пристрій, прототип майбутніх фотоапаратів. З опису цього критого ґонтом павільйону стає зрозуміло, що і в волинській резиденції Ходкевичів камера-обскура використовувалася за призначенням. У камері була дубова підлога, складена з квадратних тафель. Тут стояло кілька столиків та стільців. Алебастрова урна, дві вази марки «Бельведер» і колони з мозаїкою додавали мистецького смаку усій будівлі. Чимось близьким до природничої тематики була «Брама з 12 знаками небесними». Невелика споруда, накрита ґонтом, з настінними розписами. Ще однією частиною ансамблю був Філософський будиночок. Тинькування стін імітувало «скельний камінь», дах ґонтовий з двома коминами, висота – на півтора поверхи. З правого боку до будиночка примикала печера, зроблена Олександром Ходкевичем з глини і землі. Тут він проводив наукові експерименти, натхненний діяннями предків та модними віяннями науковців XVIII століття. Хімічні досліди стали головним захопленням волинського шляхтича. Не один відвідувач був подивований цим будиночком – місцем, де можна віддатися науковій думці і творчості вдалині від усіх. Всередині Філософський будиночок мав окрему кімнату для житла, окрему для дослідів, для зберігання реактивів тощо. Стіни також були розписані малюнками. Млинівський парк Ходкевичів складався з двох частин. У більшій частині зліва палацу був виритий канал. Господиня Людвіка Ходкевич особливо потурбувалася про те, аби парк набув вигляду «італійського саду». Вона замовляла цілий ряд рослин, дерев, які потрібно було тут висадити. За зразок їй служили магнатські резиденції інших родів. Вкінці XVIII ст. тут висадили понад 400 італійських тополь, 150 – ломбардських, 115 бальзамічних тополь, кілька білих тощо. Садівник жив в окремому будинку, де доглядав як за парком так і за оранжереєю, в якій росли ананаси, фіги, лимони, апельсини й інші екзотичні фрукти.
У 1915 р. палац опинився у вирі війни. Тут пролягав фронт між австро-угорською та російською арміями. За час війни в маєток потрапило 138 артилерійських снарядів. Палац був дуже сильно пошкоджений і згодом його довелося розібрати. Колекції, правда, залишилися недоторканими. Втратилися тільки окремі предмети. У 1919 р. у маєтку проживали мати власника Юлія Ходкевич і її дочка Софія. 28 травня їх замордували «революційні нападники», як пише Р. Афтаназі. Палац сплюндрували, а колекції розграбували. Після 1920 р. залишки колекції перевезли до маєтку під Львовом, а архів – у Львів та Краків. Більшість споруд у маєтку збереглися після Першої світової війни. Флігель був повністю відновлений і став використовуватися, палац покрили новим дахом, хоч він і перебував у занедбаному стані. Після Другої світової палац повністю розібрали, на його місці збудували зооветеринарний технікум. У 1970-х роках у приміщенні флігеля відкрили Млинівський краєзнавчий музей. Збереглися ротонда «Templum» (музичний павільйон) і філософський будиночок. Млинівська резиденція – один з найкраще збережених шляхетських маєтків Волині. Хоча минули часи та багато чого втрачено, але Млинів може слугувати добрим зразком аристократичної культури Волині.
Джерела:
Текст та ілюстрації:
Котис О. Палаци Волині: зразковий Млинів [Електронний ресурс] / О. Котис // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/6952-palatsy-volyni-zrazkovyi-mlyniv. – Назва з екрана.
Яцечко-Блаженко Т. Гільйотина для Рози, або привид із Млинівського палацу / Т. Яцечко-Блаженко // Гомін [Млинів]. – 2018. – 13 верес. – С. 5.
