Фотоколекції

Вежа-стовп у Белавіно (1259)

c. Белавіно, Холмський повіт Люблінське воєводство (Польща)

Вежа у Белавіно (вежа-стовп у Белавіно) – рештки фундаментів оборонної і репрезентативної вежі ХІІІ – початку XIV століття у селі Белавіно неподалік Холма – столиці короля Данила Галицького.

У Літописі Руському під 1259 роком подано згадки про оборонні вежі навколо стольного міста Холм. Вони мали утворювати зовнішню лінію оборони, виконуючи роль сторожових постів. Вежа у Белавіно розташована на північ від Холма на пагорбі понад болотистою рівниною річки Угерки та її приток Дарки і Сличівки. Її фундатором вважають одного з князів династії Романовичів – Данила Галицького чи його сина Лева І, онука Юрія І.

Припускають, що вежа була знищена у другій половині XIV ст. в час польсько-литовської війни за Волинь, Холмщину, після чого її не відбудовували. Північна стіна стовпа з рештками прилеглих мурів заввишки 16,6 м простояла до 1 квітня 1944 року, коли її підірвали в час боїв. На залишках фундаментів у 1990-х роках було відновлено мур на висоту до 1 м.

Вежа мала форму прямокутника із зовнішнім розміром 12,4 м × 11,8 м та внутрішнім розміром 9,2 м × 8,5 м, що відповідає давньоруському розміру 41 стопа на 39 стіп (внутрішній 30 на 28 стіп). Була збудована з ламаного каміння на вапняному розчині. Припускають, що на першому ярусі містилась кухня та зберігались продовольчі запаси, а під ними знаходився невеликий льох, виложений деревом. На 2–3 ярусах з дерев’яними перекриттями знаходились житлові приміщення із барвними тинькованих стінах. Підлога четвертого ярусу була викладена поливяною плиткою, тиньковані стіни ймовірно прикрашали фрески. Прорізи великих вікон, дверей були декоровані різьбою, зеленим каменем глауконітом. Ярус перекривало склепіння з полив’яної цегли-пальцівки, а зовні оперізувала дерев’яна галерея гурдиція. Верхній п’ятий ярус призначався для розміщення сторожі і спостереження за околицями. Ймовірно, вежу завершував наметовий дах.

Археологічні дослідження навколо вежі проводились у роках 1909—1911 та 1976, 1979, 1994, 1996, 1998. Згідно з цими дослідженнями на теренах Заслуп'я навколо вежі розміщувались поселення протягом VI–XIV ст., що займали площу до 20 гектар і не мали укріпленого городища. На межі ХІІІ–XIV ст. навколо вежі ймовірно існували дерев’яні будівлі, але археологи так і не знайшли залишків укріплень навколо вежі.

Джерела:

Текст та ілюстрації:

Вежа-стовп у Белавіно [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія : [сайт]. – Режим доступу: https://surli.cc/sdqugv. – Назва з екрана.

Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття / О. Годованюк // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії : зб. наук. пр. – Київ : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. – Вип. 9. – С. 203–210.

Форпост західного кордону Русі – Оборонна вежа Короля Данила // Загадкова Історія [Електронний ресурс] : [відео] // YouTube : [сайт]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=onM5gnMuD2o. – Назва з екрана.