Білик В. Жива спільнота в імперському світі: Луцька греко-унійна єпархія кінця XVIII – першої третини XIX століть
Розділ:
Релігія
Мова документу: українська
Рік видання: 2018
Білик В. Жива спільнота в імперському світі: Луцька греко-унійна єпархія кінця XVIII – першої третини XIX століть / В. Білик, О. Карліна. – Львів : Українського католицького університету, 2018. – 304 с. – (Серія «Київське християнство» ; т. 13)
Анотація: Монографія є вдалою спробою реінтерпретації традиційного погляду на історію унії в Російській імперії як епоху переслідувань і мучеництва та масової відмови русинів-католиків від своєї етноконфесійної тотожності. Засновану 1798 р. Луцьку греко-унійну єпархію авторки книги розглядають як живу спільноту, котра, попри релігійні обмеження з боку офіційної влади, зуміла зберегти свою організаційну структуру та розвинути доволі успішну душпастирську, культурно-освітню й харитативну діяльність. Феномен «довгого тривання» Унійної Церкви на Волині аж до 1840-х рр. (на відміну від Київщини і Поділля) уможливили тісна взаємодія духовенства і мирян на парафіяльному рівні, діяльна підтримка місцевої шляхти латинського і «руського» обрядів та попередні успіхи конфесіоналізації в Київській митрополії за часів Речі Посполитої.
ЗМІСТ
Передмова. – С. 9.
Вступ: Історіографія та джерельний інструментарій. – С. 13.
Історіографія. – С. 13.
Джерельний інструментарій. – С. 26.
Розділ 1. Конфесійна політика Російської імперії щодо Унійної Церкви. – С. 35.
Становище Унійної Церкви у 70–90-х роках XVIII століття. – С. 35.
Перші спроби навернення русинів-католиків у «благочестиву віру». – С. 46.
Розділ 2. Правовий статус Унійної Церкви (1796–1839 рр.). – С. 65.
Між конфесійним примусом і свободою віросповідання: законодавче регулювання за царювання Павла I та Олександра I. – С. 65.
Підготовка до ліквідації унії в «миколаївській Росії». «Акт возз’єднання» 1839 року. – С. 86.
Розділ 3. Організаційна структура Луцької єпархії. – С. 109.
Луцька греко-унійна духовна консисторія. Адміністративний устрій єпархії. – С. 109.
Парафіяльна мережа. – С. 122.
Парафіяльні храми, каплиці та дзвіниці. – С. 142.
Розділ 4. Парафіяльне духовенство. – С. 155.
Висновки. – С. 167.
Додатки. – С. 171.
Бібліографія. – С. 247.
Географічний покажчик. – С. 270.
Іменний покажчик. – С. 287.
Джерело: Е-бібліотека «Чтиво»