Милько В. І. Гімназії українських міст у період модернізації Російської імперії (кінець 19 – початок 20 ст.) / В. І. Милько // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2017. – Вип. 26. – С. 195–209. 

Анотація : Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Російській імперії в пореформений період. Згадується Волинська губернія Основну увагу акцентовано на аналізі специфіки управління середніми навчальними закладами, які діяли в українських містах. Розкрито вплив на цей процес міністерського чиновництва, земств, місцевих громад. Доведено наявність регіональної специфіки в розвитку гімназій: більша активність цього процесу в промислових районах Півдня України; переповнення тих закладів, які розташовувалися в губернських центрах (насамперед, Києві, Одесі, Харкові); боротьба із польським католицьким впливом на Правобережжі; вагома роль земств на Лівобережжі та Слобожанщині; активна меценатська допомога почесних попечителів у аграрних районах тощо. Посилення ролі міністерства в нагляді та контролі у 1870–1880-х рр. поєднувалося із нездатністю та небажанням відомства в повній мірі задовольнити запити населення. Відтак, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. однією із головних проблем освітнього характеру для кожного повітового міста було відкриття власної гімназії. За її наявності – необхідність у реконструкції, ремонті або побудові нового приміщення, зважаючи на зростання кількості учнів. Найбільша активізація розвитку мережі гімназій в українських містах припала на другу половину 1870-х – 1880-ті рр., а також десятиліття напередодні Першої світової війни. Аналіз соціальної структури вихованців засвідчив поступове скорочення кількості дітей дворян, чиновників та духовенства, збільшення – міщан, купців і селян.

Джерело: Інститут історії України НАН України