Карліна О. Правове регулювання торгово-промислової діяльності в містах Волинської губернії в кінці XVIII – середині ХІХ ст. / О. Карліна // Літопис Волині. – Луцьк, 2019. – Вип. 21. – С. 79–86

Ключові слова: Волинська губернія, торгово-промислова діяльність, правове регулювання

Анотація:

На підставі аналізу численних правових актів Російської імперії розкрито державне регулювання торгово-промислової діяльності у містах Волинської губернії кінця XVIII ст. – середини ХІХ ст. Зазначено, які види торгівлі розрізняло законодавство, як нормувалась торгівля за становою ознакою (купців, міщан і селян), як співвідносилось оподаткування з обсягом торгівлі та видами товарів. Враховано, що численні урядові укази, положення, маніфести, постанови, з одного боку, відображають механізм проведення державної політики в галузі торгового підприємництва, а з другого боку, у процесі їх підготовки верховна влада, взявши до уваги реальний стан справ у цій галузі, який її не задовольняв, намагалася його змінити законодавчим шляхом. Матрицею для правових нововведень у торгівлі на наступні декілька десятиліть стали правила щодо купецтва, виписані у «Грамоті на права і вигоди містам Російської імперії» 1785 р., які започаткували системний підхід до опису в законах станового статусу купецтва. Маніфесту 1807 р. засвідчив розуміння оновленою бюрократією Олександра І необхідність розвитку комерції та промисловості. Закон «Про організацію гільдій і про торгівлю інших станів», відомий як гільдійська реформа міністра фінансів Єгора Канкріна, став базовим для регламентації торгової діяльності купецтва та інших станів аж до початку Великих реформ 1860-х років. У ході кодифікацій законодавства в 1830-х роках був складений «Звід статутів і установ торгових», в якому містилось визначення торгівлі та окреслена її структура. За обсягом товарообігу та асортиментом домінуючою формою торгівлі залишались ярмарки. Їх держава розглядала як один із засобів підвищення платоспроможності платників податків, а тому розширювала привілеї ярмаркового типу торгівлі. Вивчення правових норм переконливо свідчить, що в першій половині ХІХ ст. держава встановила всебічний контроль за торгівлею купців, міщан і селян, включаючи обсяг товарів, що продавались, час і місце товарообміну, нагляд за вагами; при цьому був витриманий диференційований підхід до різних соціальних груп. Глибшого дослідження потребує питання державного регулювання торгово-підприємницької діяльності купців-євреїв з огляду хоча би на те, що саме євреї складали основну масу волинського купецтва в першій половині ХІХ ст.

Джерело: 

Журналу «Літопис Волині»