Бондаренко Г. Вірчий княжий знак з околиць літописного міста Перемиль / Г. Бондаренко, Г. Гулько, А. Кальков // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. – 2019. – Чис. 21. – С. 67–72.

Анотація: У статті зроблено первинний аналіз випадково знайденого княжого вірчого знака часів Київської Русі. У зв’язку з вивченням цього матеріалу обговорюється питання хронології знахідки, інших сфрагістичних та історичних аспектів проблеми. Особливу увагу приділено версіям особистої приналежності цієї геральдичної підвіски та причини потрапляння її на територію Волині. Аналізуються особливості зображення на  вірчому  знакові  різновидностей тризуба, що мали застосування в Київській Русі у перші десятиліття XI ст.. Знак має трапецієподібну форму з обопільним, злегка загостреним овальним закінченням. Виготовлений він з якісної бронзи способом лиття і з гравіюванням.  Вушко для шнурка або ж ланцюжка для його  носіння  було пошкодженим, якщо зважати на рівень окису на зламі, ще в давнину. Розмір знахідки становив 38 мм на 24 мм, нижня частина цього знаку на 1,5 мм ширша, а вага -23 грами. У цілому, якщо  врахувати  відламане вушко, довжина його в первинному вигляді могла складати 42 мм. Автори увагу звертають на важливість теми, яка дотична до питань державності і державного управління. Важливість її у тому, що вона сприяє вивченню і розумінню становлення інститутів і символів влади. Також представлено вірчий знак як певну символіку князівського періоду в історії України. Показано в ілюстраціях обидві сторони знака із зображеннями, а також подано реконструкцію спрямовану на розуміння його використання. Лицева сторона вірчого княжого знаку XI століття, знайденого біля с. Іванівка Горохівського району представлена тризубом, який був державним символом. Зроблено аналіз і порівняння з іншими подібними символами і атрибутами влади. Для проведення дослідження про вірчі знаки і тризуби використано значну кількість відповідної літератури, яка вказує на важливість теми, а також на те, що поширення влади князів було пов’язано з певним рівнем довіри до того, кому давався такий знак, чому і називають його вірчий. У статті автори ставлять дискусійне питання: Якому князеві належав вірчий знак? За характеристиками зображення тризуба автори цього матеріалу висловлюють гіпотезу, що це може бути один  з різновидів  княжого символа сина Ярослава Святославовича - князя Всеволода Ярославовича в той період, коли він сам мав лише статус удільного князя. Важливо, що поширення вірчих знаків у різних князівствах і землях, використання їх, показує процес державотворення і формування впливу центральної князівської влади і одночасно наділення владою представників на місцях, особливо у прикордонних зонах, митницях, сторожових залогах. Отже, стаття вводить у науковий обіг унікальний предмет князівської доби, виявлений нещодавно в нашому краї.

Джерело: Журналу «Літопис Волині»