16 листопада 2023 року виповнюється 135 років від дня народження Євгена Антоновича Рихліка – українського вченого-славіста, філолога, краєзнавця, етнолога, педагога та громадського діяча чеського походження, який належав до репресованих у 1930-х рр. представників вітчизняної наукової інтелігенції.

Народився Євген Антонович 16 листопада 1888 р. в чеській колонії у с. Вільшанка Чуднівського повіту на Волині (зараз – Чуднівський район Житомирська область). Його дитинство пройшло в умовах традиційного чеського виховання. Батьки Євгена Рихліка були серед перших переселенців-аграріїв, які обрали Житомирщину своїм новим домом. У Вільшанці Євген закінчив зрусифіковану початкову школу. З 1909–1913 рр. навчався на слов'яно-російському відділенні Київського університету. У 1912 р. був відзначений золотою медаллю за студентську роботу «Поэтическая деятельность Ф. Л. Челаковского». Працював у приватних гімназіях та Вищих вечірніх курсах Києва. З 1 січня 1914 р. Є. Рихліка було зараховано стипендіатом при університеті для підготовки до професорського звання. З 1917 р. — приват-доцент Київського університету. Під час громадянської війни працював у Самарському університеті екстраординарним професором кафедри слов'янської філології. У березні 1919 р. повернувся в Україну і продовжив роботу в Київському університеті. З 1920 р. працював в Етнографічній комісії Всеукраїнської академії наук (ВУАН), де вивчав життя й побут національних меншин України. Перебуваючи в рідному селі Вільшанці, Є. Рихлік продовжував наукову роботу, про що свідчить праця «Лексичні особливості мови с. Вільшанки». Водночас він брав активну участь у громадському житті, виступав на конференціях, з'їздах чехословаків Волині, на яких закликав своїх земляків дбати про подальший розвиток рідної мови, культури, плекати і примножувати традиції. У 1923–1924 pp. працював директором школи. Переїхавши до Києва, Євген Рихлік продовжував співпрацювати з Етнографічною комісією при ВУАН, читав доповіді на теми: «Чеські колонії на Волині» та «Слов'янське народознавство в нових українських книгах». З листопада 1925 р. працював професором кафедри Ніжинського інституту народної освіти. У 1926 р. Є. Рихліка призначено науковим представником-кореспондентом Наукового інституту книгознавства. Учений був одним з ініціаторів відкриття в Ніжині вечірнього робітничого університету, і в 1927–1929 pp. став в ньому деканом, керував семінаром вивчення культури національних меншин. З 1927–1929 рр. – заступник голови бюро Ніжинського наукового товариства краєзнавців.

Євген Рихлік був ерудованою людиною, знав усі слов'янські мови, читав і писав французькою, німецькою, англійською. Під час роботи в Ніжині працював над дисертацією «Українські мотиви в польському письменстві XIX століття», опублікував чимало наукових розвідок («З нової літератури про польсько-українську школу» 1927; «Про деякі польські переклади українських народних дум» 1929; «Українські мотиви в поезії Юлія Словацького» 1928–1929 рр. та ін.). У 1929 р. вийшла друком книжка Є. Рихліка «Науково-дослідна робота серед нацменів Радянської України», через рік — «Ольбрахт і робітничий рух Чехо-Словаччини». Вчений особисто зібрав колекцію матеріалів «Історія чеського друку на Україні» та «Архів українських чехів». Є. Рихліком була написана монографія «Чехи Волині», над якою він працював упродовж майже десяти років. Відомо, що робота над монографією ще тривала на момент арешту Євгена Рихліка. Після обшуку ніжинського помешкання вченого текст праці безслідно зник, і, скоріше за все, був знищений. З наукових розвідок про чехів Волині збереглися лише окремі статті, які не втратили своєї актуальності і по сьогодні.

5 січня 1931 р. Євген Рихлік був заарештований за звинуваченням у шпигунській діяльності на користь Чехословаччини. 13 червня 1931 р. був засуджений до 10-ти років ув'язнення. Вчений відбував покарання у виправних закладах Управління Сибірських виправно-трудових таборів НКВС СРСР, потім – у таборі на станції Медвежа Гора (нині м. Медвеж'єгорськ Республіки Карелія, РФ). Життя талановитого вченого і педагога закінчилося восени 1937 р. в Мурманській обл. в ході масових розстрілів у таборах. У 1958 р. вирок був скасований за недоведеністю обвинувачення.

Література

Боряк О. Євген Рихлік про історію чехів на Волині / О. Боряк // Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка / О. Боряк. – Київ : Либідь, 2006. – С. 226.

Костриця М. Ю. Життя і смерть професора Є. А. Рихліка / М. Ю. Костриця // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність : Волинь. – Т. 18 . – С. 163–165.

Рихлік Є. Чехи на Житомирщині / Є. Рихлік // Чехи на Волині: історія і сучасність. Велика Волинь: зб. наук. пр. : матеріалами міжнар. наук.-краєзн. конф., 11–13 жовт. 2001 р./ Житомирське наук.-краєзн. тов. досл. Волині, Малинська РДА . – Житомир-Малин : Волинь, 2001. – С. 115–117.