Білоус Н. Ціна шляхетського поховання на Волині наприкінці ХVІІ століття / Н. Білоус // Повсякдення ранньомодерної України. - 2013. - 1. - С. 297-315

Анотація:

"Традиційно «фунеральною» проблематикою, тобто різними аспектами поховання, займалися археологи, історики мистецтва і літератури, антропологи, етнографи. Активне зацікавлення істориків питаннями смерті почалося досить пізно — з 60-х років XX ст. Cьогодні дослідники порушують різні аспекти проблеми, пов’язані з оформленням останньої волі, роллю у поховальній церемонії родини та різних інституцій (церкви, цехів, братств, шпиталів), перебігом церемоній, технічною стороною поховань (вироблення труни, приготування тіла, жалобний одяг і т.п.), харитативними моментами. Натомість питання видатків на ці цілі залишається дещо осторонь, навіть у випадку доброї збереженості джерел. На цій обставині наголошує, зокрема, польський історик Анджей Клондер у нещодавно опублікованій статті з приводу поховань міщан з польських теренів Речі Посполитої. Проблема коштів, що виділялися на поховальні церемонії київськими і волинськими міщанами, вже частково порушувалася у моїх роботах. У підсумку можна зауважити, що міщани як з польських, так і з українських теренів Речі Посполитої серйозно переймалися проблемами свого поховання, призначаючи для цього певні кошти, вказуючи на способи/ шляхи їх пошуку. Помічено, що міська еліта, як правило, заповідала готівку, тоді як пересічні міщани гроші на поховання вишукували в різний спосіб, наприклад, розпродаючи рухоме і нерухоме майно, або навіть доходи з майбутнього врожаю. Найпоширенішою «монетою» було «живе» майно — домашня худоба і птиця, у ремісників — запаси сировини."

Джерело:

Інститут історії України НАН України