Фотоколекція
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Маляр з Михнівки
Образ Спаса написаний у сталих іконографічних традиціях волинського іконопису XVII ст. Дотримуючись канону у зображенні лику, пози, атрибуту і одеж Христа, іконописець створює споглядальний, сповнений смутку, світлий образ, використовуючи майже пастельні відтінки червоного і блакитного кольорів у поєднанні зі сріблом тасьми, обрізу книги і гравійованого виноградом тла. Привертає увагу майстерно зроблений напис на книзі, що містить цитату з Євангелія: «Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться...» (Ін. 10,9) текст, який зрідка зустрічається на волинських іконах.
Розмір: 92 х 66
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Дроздні Ковельського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 166–167 ; іл.
Див. також:
Ікона «Різдво Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Різдво Богородиці» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Маляр з Михнівки
Автор ікони, спираючись на давній канон, подає реальну подію – народження Марії, сповнене любові і тихого спокою. Золотом – знаком вічного світла – зроблений напис, який іменує ікону. Золото різьбленого тла ніби освітлює все зображення: Анну на білосніжному ложі, Іоакима у дверях власного дому, дів з дарами, сцену омовіння новонародженої. Стримано сяє срібло на німбах, ніжно відсвічується червоний колір в одежах, лагідні і простодушні лики, пластичні жести – все це примножує величний у своїй радості зміст події – народження Богоматері.
Розмір: 109 х 86
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородниці с. Сошичне Камінь-Каширського району
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Різдво Богородиці» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату : [сайт]. – Режим доступу: https://www.arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=1268. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Різдво Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 162–165 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Параскева»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Параскева» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Свята Параскева наділена земною привабливістю, яка підкреслена світлим вохренням лику, делікатним, неяскравим рум’янцем, червоно-рожевим кольором губ. У правій руці Свята тримає посріблений уквітчаний хрест, у лівій – розгорнутий білий сувій. Текст на сувої гласить про наречення Святої іменем Параскева (грец. п’ятниця) у знак пошанування п’яти ран Спасителя, розіп’ятого на хресті. Урочистості образу надають сліпучо-білий колір мереживної сорочки, яскраво-червоний та синій кольори верхніх одеж, золото багато різьбленого тла.
Розмір: 92,5 х 70
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Пілганів Луцького району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Великомучениця Параскева-П’ятниця» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/147-ikona-velykomuchenytsia-paraskeva-piatnytsia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Параскева // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 156–157 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконописець своєрідно трактує традиційний іконографічний тип Богородиці Одигітрії. У характеристиці образів Марії та Ісуса автору вдалося подолати прийоми умовності, персонажам він надає реальних рис, що робить Матір і Дитя дуже схожими. Молитовний стан Богоматері демонструє її погляд, спрямований до небес. Гіматій Христа написаний червоно-коричневою вохрою і суцільно вкритий тонкими темними лініями складок. Яскраво-червоний мафорій Богородиці промальований темними крупними драперіями. На чолі і правому плечі – ювелірно виписані золотом зірки. Три зірки (третя – закрита постаттю Ісуса) символізують чистоту і непорочність Діви Марії до народження, у народженні і після народження Ісуса Христа, а також Святу Трійцю. Вишуканий срібний орнамент прикрашає горловину і рукави хітону Богоматері.
Розмір: 94 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Казанської ікони Богородиці с. Буцин Старовижівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 154–155 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (друга пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Своєрідність ікони – у ліризмі і м’якій жіночності образу Богородиці. Плавні лінії силуету, шляхетна палітра рожево-вохристих, смарагдово-зелених і червоно-бордових відтінків, гра світла і тіней у пластичному ліпленні обличчя вродливої жінки створюють особливий настрій. Автор намагається розкрити внутрішній світ персонажів: вираз карих очей Марії ніжний і спокійний, лик Ісуса випромінює світле умиротворення. Майстерно, з відтворенням матеріальності, модельовані відливи складок бордового оксамиту у мафоріі Богородиці і золота асисту на гіматії Спаса.
Розмір: 100 х 80,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого Симеона с. Суходоли Володимир-Волинського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 150–153 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона демонструє найвищий рівень професійного малярства Волині першої половини XVII ст. Все у іконі переплелося у гармонійній єдності: делікатне живописне ліплення вродливого лику, вишуканий колорит, багатство легких прозорих тіней, які дають лесування кольоровим лаком, ювелірна довершеність у візерунку різьбленого тла. Ікона вражає неосяжною духовною глибиною образу. Головний акцент іконописець робить на виразних очах Спаса. У відведеному у бік погляді – глибинна мудрість, знання долі людства і кожної людини, усвідомлення власної сили і безкінечна печаль.
Розмір: 92 х 70,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого пророка Іллі м. Камінь-Каширського
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Христос Вседержитель» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату : [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=2927. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 146–149 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Варвара з житієм»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Варвара з житієм» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Про святу великомученицю Варвару, яка жила в Малій Азії у ІІІ ст., оповідає «Золота легенда» (ХІІІ ст.).
Образ Святої Варвари наділений поетичністю трактувания, красою і гармонією рис обличчя, м’якою пластикою і невимушеністю природного руху у поставі. Іконописець ретельно прописує прекрасний лик Святої з темним волоссям, укладеним у зачіску, витончені з довгими пальцями руки. У правій руці Варвара тримає меч – знаряддя мученицької смерті, у лівій – зелену пальмову гілку – символ незламної віри і безсмертя серед святих. Шість житійних клейм об’єднані темою страстей Святої: «Варвара у намісника римського імператора», «Варвара біля башти з трьома вікнами», «Зцілення Святої Варвари у темниці після тортур», «Переховування Варвари у печері», «Катування Святої Варвари», «Страта Святої Варвари».
Розмір: 84 x 69
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого Миколая с. Колмів Горохівського району
Джерела:
Вигоднік А. Ікона «Свята Варвара з житієм» [Електронний ресурс] / А. Вигоднік, Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату : [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=1364. – Назва з екрана.
Гнатюк А. Подія тисячоліття : Волинь прийняла святі мощі великомучениці Варвари [Електронний ресурс] / А. Гнатюк, В. Собко, К. Олексюк // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату : [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=167. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Варвара з житієм // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 144–145 ; іл.
Див. також:
Ікона «Собор Архістратига Михаїла»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Собор Архістратига Михаїла» (серед. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія сюжету склалася у Візантії ІХ ст. у зв’язку з відновленням шанування ікон після перемоги над іконоборцями. Головна ідея образу – прославлення небесними чинами Ісуса Христа, об’єднання сил добра навколо Божества.
На іконі представлені вищі чини ангельської ієрархії на чолі з Архістратигом Михаїлом, який зображений з мечем у центрі ікони. Два архангели з жезлами, шанобливо схиливши голови, підтримують небесну сферу, яка покоїться на крилах вогненного серафима. У сфері на невидимому небесному престолі сидить Ісус Еммануїл. Еммануїл (євр. з нами Бог) – одне з пророчих імен Ісуса Христа, яке згадується у пророцтві: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл» (Іс. 7,14). Чистоту помислів і діянь Спасителя підкреслюють його білі одежі, а владу – держава з хрестом. Стиль і манера письма автора більш характерні для попередньої епохи. Площинне трактування форми з елементами стилізації поєднано з прозорими і ясними фарбами.
Розмір: 92 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з Волині
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Собор Архістратига Михаїла» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/161-ikona-sobor-arkhistratyha-mykhaila/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Собор Архістратига Михаїла // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 140–143 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Миколай» (поч. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Святий Миколай (260–343 р.р.) – архієпископ міста Міри в Лікії, учасник першого Вселенського собору у 325р., один із найшанованіших християнських святих.
У стилі ікони присутня деяка архаїчність. Рельєф лику Святого Миколая побудований покладенням на темний червонуватий санкир великих за площею світло-вохристих висвітлень. Зморшки на чолі, перенісся, ніс, повіки, очі виділені коричневим кольором, який виявляє об’єм і надає формам певної скульптурності. Майстерно прописані волосся, борода і вуса. Суворість образу Святого пом’якшується завдяки витонченості ліній малюнка і манері письма. Червоний колір тла ікони, як символ Божої любові і благодаті, підкреслює її святковість. Написи на іконі філігранно виконані білою фарбою. У письмо вплетений рослинний орнамент, завдяки якому літери нагадують заголовні червоні рядки стародруків.
Розмір: 103,5 х 77
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Собору Богородиці с. Микуличі Володимир-Волинського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Святий Миколай» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/347-ikona-sviatyi-mykolai/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 138–139 ; іл.
Див. також:
Ікона «Воскресіння – Зішестя до аду»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Воскресіння – Зішестя до аду» (серед. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія Воскресіння Христового як Зішестя до аду склалася на основі апокрифічного Євангелія від Никодима, а також текстів Псалтиря, Послания апостола Петра.
Багатофігурна композиція вирізняється урівноваженістю відносно символічного центру – Спаса у мандорлі. Мандорла (італ. мигдаль) – своєрідна «слава» або світло у вигляді овалу, що оточує божество. Спаситель стоїть на воротах аду і подає руку Адаму. Обабіч зображені предки Христа – царі Соломон і Давид, пророк Мойсей зі скрижалями, позаду – старозавітні праведники. Важливою особливістю ікони є присутність Єви і старозавітних жон, що втілює ідею спасіння всього людства. Кольори на іконі зелені, червоні, сині, фіолетові, жовті. Автор досконало володіє темперною технікою, яка дає широкі рівні непрозорі поверхні, виявляючи насиченість і глибину тону.
Розмір: 95 х 68
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з каплиці Покладення риз Пресвятої Богородиці с. Прохід Ратнівського району
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Воскресіння Господнє – Зішестя до аду» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/287-ikona-voskresinnia-hospodnie-zishestia-do-adu/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Воскресіння – зішестя до аду // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 136–137 ; іл.
Див. також:
