Фотоколекція
Mедальйон пророки «Аарон та Єзекіїль»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1768
Томаш Михальський
Mедальйон пророки «Аарон та Єзекіїль» (1768)
м. Луцьк, Волинська область
Медальйон прикрашений плоскорізьбленим листям аканту і увінчаний п'ятипелюстковою квіткою на довгому стеблі. Аарон зображений у одежах давнього іудейського священика, з тіарою на голові кадилом у руках. Тіара – натяк на християнське священство. Дим, що піднімається з кадила, символізує молитви віруючих, які возносяться до небес. Єзекіїль тримає перед собою двері, що вказує на його пророцтво про зачинені двері, через які може пройти лише Господь.
Розмір: 75 x 77
Матеріал і техніка: дерево, темпера, олія, сріблення, різьблення
Походить з каплиці Покладення Ризи Богородиці с. Кримне Старовижівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Пророки «Аарон та Єзекіїль» // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 388–389 ; іл.
Див. також:
Mедальйон «Страсті апостола Іоана»
Розділ: Волинська ікона
Mедальйон «Страсті апостола Іоана» (ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Mедальйон «Страсті апостола Іоана» з навершя вівтаря оздоблений широким, реалістично трактованим різьбленим листям аканта з пальметою вгорі. Акант – східна декоративна рослина, зображення якої широко використовується як елемент орнаменту в архітектурі і мистецтві, починаючи з античних часів. Пальмета – мотив орнаменту у вигляді стилізованого листка пальми, який вперше з’являється в архітектурі Єгипту. У медальйоні зображена сцена катування апостола Іоана в казані з киплячою олією в часи жорстоких гонінь на християн під час правління імператора Доміціана. Кати підкидають дрова у вогонь, який за житійним переказом, гасне і олія стає холодною. Вражений дивом, імператор не наважується далі піддавати Іоана мукам і відправляє його у вигнання на острів Патмос.
Розмір: 52,5 x 80
Матеріал і техніка: дерево, темпера, олія, сріблення, різьблення
Походить з церкви Святого Дмитрія с. Жорнище Ківерцівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Страсті апостола Іоана // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 386–387 ; іл.
Див. також:
Хрест «Розп’яття» (XVIII ст.)
Розділ: Волинська ікона
Хрест «Розп’яття» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Майстер намагався натуралістично передати різьблення Ісуса Христа. Фігура розп’ятого Ісуса – масивна. Голова увінчана терновим вінком, повернута вправо і нахилена до плеча. Волосся хвилями спадає на плечі, очі напіввідкриті. Ступні ніг перехрещені і прибиті, як і руки, масивними цвяхами з пірамідальними кришками. На тілі Христа червоною фарбою намальовані смуги крові. Обабіч Ісуса прибиті спис та тростина з губкою. Майстер виділяє кожен м’яз на фігурі Христа, ретельно прорисовані суглоби рук та ніг, тіло вигнуто в талії напружені ноги зігнуті в колінах. Високо підняти груди підкреслюють напругу останнього подиху. Великі заломи драпірування пов’язки навколо стегон надають образу Христа монументальності.
Розмір: 228 x 97, 97 x 61 (постать Ісуса Христа)
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, різьблення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Здомишель Ратнівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Розп’яття // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 384–385 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Непорочне зачаття»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Непорочне зачаття» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Непорочне зачаття – католицький догмат, за яким Діва Марія, як сосуд для втілення Ісуса Христа, від першої миті свого зачаття Анною, була незаплямованою, вільною від первородного гріха. Тема «Непорочне зачаття», що викликала протягом середньовіччя численні догматичні суперечки, пізно з’явилася у мистецтві, оскільки важко було знайти візуальний образ для зображення цієї абстрактної концепції. З XVI ст. у малярстві та скульптурі ця тема почала втілюватися в образі Діви Марії – визволительки роду людського від «гріха Єви».
Скульптура Марії повнооб’ємна, виконана у людській зріст. Діва стоїть на земній кулі, топчучи ногами змія – символ гріхопадіння. Лік Богоматері овальний з округлими щоками, тонким носом та виразними блакитними очима. Одежі виконані у західноєвропейській традиції: плащ, накинутий на плечі, і плат, що частково покриває волосся і відкриває шию. Бганки довгої блакитної сорочки окреслюють фігуру. Соковиті маси бароко тут ніби потоншуються, застигають, втрачають силу, але набувають особливої одухотвореної краси.
Розмір: 170 x 60
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, різьблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Непорочне зачаття // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 382–383 ; іл.
Див. також:
Хрест «Розп’яття»
Розділ: Волинська ікона
Хрест «Розп’яття» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія розп’яття свідчить про знайомство майстра із зразками західної барокової скульптури. Зображення тіла Христа провисаючим на хресті з нахиленою до плеча головою, зігнуті ноги з виступаючим правим коліном, форма оперезання у вигляді плата, обгорненого навколо шнура, характерні для багатьох пам’яток європейської культури XVII–XVIII ст.
Форми тіла Ісуса Христа анатомічно правильні. Голова, руки і ноги вирізьблені старанно і досить детально. Широкий страдницький лик вирізняється великими закритими очима, прямим носом, жорстко стиснутим ротом. Грудна клітка змодельована горизонтальними «полосками» ребер. Живіт втягнутий та окреслений прямими лініями. На голові Ісуса – рельєфний вінець крупного переплетення. Широка пов'язка на стегнах пов'язана збоку великим декоративним вузлом. На тілі краплі крові. Під ногами Ісуса Христа глава Адама.
Розмір: 180 x 73, 52 x 49 (фігура Ісуса Христа)
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, різьблення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Хворостів Любомльського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Розп’яття // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 380–381 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Ангели»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Ангели» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ангели яскраво втілюють риси барокового мистецтва. Вони пишнотілі з чисельними складками на руках і ногах. Лики мають простакувато-здивований вираз через великі круглі очі під високо піднятими бровами. Суттєву роль у створенні урочистого образу грає позолота на крилах ангелів і пов’язці на стегнах.
Розмір: 58 x 43, 61 x 40
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, золочення, різьблення
Походять з церкви Архістратига Михаїла с. Пулемець Шацького району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Ангели // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 378–379 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Ангели»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Ангели» (ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
У декоративній різьбі XVIII ст. набуває особливого розширення «ангельська» тематика. Зображення зазвичай включалися у композиції іконостасів, вівтарів і були дзеркально-симетричні.
Ангели зображені сидячими. Лики видовжені з круглими звисаючими донизу щоками. Глибоко посаджені очі надають ангелам зосередженого виразу. Пишність форм підкреслюється тілесно-рожевим кольором. Насичено-рожевим намальовані губи і рум’янець на щоках. За спиною ангелів масивні посріблені крила з різьбленим пір’ям.
Розмір: 38 x 44, 37,5 x 41
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, сріблення, різьблення
Походять з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Порицьк Іваничівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Ангели // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 376–377 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Євангеліст»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Євангеліст» (ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Фігура євангеліста виконана у повен зріст. Лівою рукою він притримує розкриту книгу, права рука втрачена по лікоть. Євангеліст зображений у підперезаному хітоні та плащі, що перекинутий через ліве плече і спадає донизу. Одежі виконані зеленим лаком по сріблу. Худорляве аскетичне обличчя з гострим носом, близько розташованими очима – суворе і рішуче.
Розмір: 99 x 42
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, різьблення
Походить з церкви Собору Пресвятої Богородиці с. Бужковичі Іваничівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Євангеліст // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 374–375 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Святий Онуфрій»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Святий Онуфрій» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автор зображує святого Онуфрія аскетом, ілюструючи його усамітнене життя у Єгипетський пустелі впродовж шестидесяти років. Стражденний лик із загостреними рисами, запалі щоки, довга борода і довге хвилясте волосся підкреслюють його відлюдництво. Втрачений фарбовий шар збільшує ефект сильної скульптурної пластики.
Розмір: 110 x 51
Матеріал і техніка: дерево, різьблення
Походить з костелу Апостолів Петра і Павла м. Луцька
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Онуфрій // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 372–373 ; іл.
Див. також:
Скульптура «Апостоли Петро і Павло»
Розділ: Волинська ікона
Скульптура «Апостоли Петро і Павло» (ХVІІІ ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Апостоли Петро і Павло – різні за характером люди, прожили різне життя і померли по-різному. Але щира відданість Ісусу Христу і надзвичайно важлива роль обох у ствердженні християнства об’єднали Петра і Павла у нероздільний образ двох «стовпів Церкви».
Худорляве обличчя Павла з гострим довгим носом і маленькими рожевими вустами обрамлене темним хвилястим волоссям та короткою борідкою. Виразні очі випромінюють внутрішній спокій. Петра майстер зобразив з видовженим обличчям, великою лисиною, сивим волоссям та короткою кучерявою бородою. На хітонах апостолів поліхромія виконана зеленим лаком по сріблу, плащі золочені. Скульптура різьблена без надмірної експресії, стримано і врівноважено.
Розмір: 101 x 40
Матеріал і техніка: дерево, поліхромія, різьблення
Походять з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Здомишель Ратнівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Апостоли Петро і Павло // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 370–371 ; іл.
Див. також:
