Фотоколекція
Ікона «Святий Каетан Театинський»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Каетан Театинський» (XVIII ст.)
Йозеф Прехтль
м. Луцьк, Волинська область
Святий Каетан – один із засновників католицького ордену театинів та покровитель ордену тринітаріїв, канонізований католицькою церквою у 1671 році.
Згідно іконографічної традиції Каетан зображений у довгій чорній сутані з конкретними портретними рисами: худорляве лице з високим чолом обрамлене коротким чорним волоссям і невеликою чорною борідкою. Святий пригортає до грудей та водночас прихиляє голову до немовляти Ісуса. Постать Каетана умовно розділяє композиційний простір на дві частини. Зліва – зображення замку з вежами та церквами, костелів та православних храмів древнього міста Луцька, справа – ретельно промальований монастирський комплекс ордену тринітаріїв. Колосся і білі лілеї, які розсипають ангели, символізують достаток та Господнє благовоління.
Автором ікони, ймовірно, є монах – тринітарій Йозеф Прехтль (1737–1799?). По завершенню навчання у Віденській художній академії і прийняття чернечого постригу у Берестечку, маляр розписує костели ордену тринітаріїв на Волині і за її межами.
Розмір: 194 x 116
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з монастиря отців бернардинів м. Дубно Рівненської області
Джерела:
Штанько О. Монастир тринітаріїв у Луцьку на старих зображеннях [Електронний ресурс] / О. Штанько // Волинські Новини : [сайт]. – Режим доступу: https://www.volynnews.com/news/all/monastyr-trynitariyiv-u-lutsku-na-starykh-zobrazhenniakh/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Каетан Театинський // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 306–307 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автор створив урочистий і величний образ. Прекрасні лики Богородиці та Ісуса Христа, ефектне поєднання насичених, глибоких і світлих, легких кольорів з благородним золотом відносять у світ абсолютної краси і досконалості. Рідкісним є зображення на грудях Богоматері панагії (грец. пресвята) – атрибуту архієрейського облачення, яке з давніх часів втілює уявлення Церкви про Богородицю, як спасительку світу. Тільки до Неї і до Ісуса Христа звертаються віруючі зі словами «Спаси нас».
Розмір: 124 x 96,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Грудки Камінь-Каширського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 296–297 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона належить до зразків народного іконопису. Образ Ісуса Христа вирізняється простотою, ліричністю і відкритістю. Його молодий лик наділений чисто людськими рисами: високим чолом, тонкими чорними бровами, невеликою борідкою, сильним рум’янцем. Легка посмішка підсилює сприйняття його не як грізного судії, а як помічника і порадника.
Розмір: 118 х 63
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Зачернеччя Любомльського району
Джерела:
Волинська ікона: «Христос Вседержитель» [Електронний ресурс] // Район.in.ua : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/622638-volinska-ikona-khristos-vsederzhitel. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 294–295 ; іл.
Див. також:
Ікона «Архістратиг Михаїл з діяннями»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Архістратиг Михаїл з діяннями» (кін. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона народного маляра представляє колоритний образ Архістратига Михаїла – «вождя воїнства Господнього», переможця диявола (Откр. 12, 7–9). У середнику ікони зображений Святий Михаїл у одежах античного воїна із занесеним для удару мечем. Під його ногами – поборений сатана у людській і зміїній подобі, який горить у вогні. Середник оточений десятьма клеймами діянь ангелів та архангелів: «Ангел і Захарія», «Товія з Архангелом Рафаїлом», «Гедеон перед ангелом», «Чудо в Хонех», «Благовіщення Святої Анни», «Благовіщення Діви Марії», «Жінки-мироносиці і ангел», «Боротьба Якова з антелом в Пенуїлі», «З’явлення ангела Ісусу Навину», «Звільнення ангелом апостола Петра з темниці». Схематичний і спрощений живопис ікони, порушені пропорції фігури Архістратига відступають перед насиченістю і звучністю кольорів, світлом срібного тла і золота на обладунку, мечі та німбі.
Розмір: 142,7 x 93,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Троянівка Маневицького району Волинської області
Джерела:
З колекції Музею волинської ікони: «Архістратиг Михаїл з діяннями» [Електронний ресурс] // Волинський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-kray-mus.at.ua/news/z_kolekciji_muzeju_volinskoji_ikoni_arkhistratig_mikhajil_z_dijannjami/2021-11-21-2659. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Архістратиг Михаїл з діяннями // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 292–293 ; іл.
Див. також:
Ікона «Старозавітна Трійця»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Старозавітна Трійця» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Робота народного маляра має оповідний характер. Автор точно йде за текстом Святого письма, розповідаючи про явлення трьох ангелів Аврааму і його гостинність. Акцент робить на іпостасі Сина Божого, тому центральний ангел ніби здіймається над двома іншими, вказуючи на трикутник – символ Святої Трійці – у зеленій кроні дуба. На столі і на тарілі у руках Сари зображена риба – ранньохристиянський символ Ісуса Христа. Біля Авраама на поземі намальовані глек із посудиною для омовіння ніг подорожнім: «... і ноги свої помийте, і спочиньте під деревом» (Бут. 18, 4). Ця традиція знайшла продовження і отримала новий зміст у християнстві: Ісус Христос омив ноги своїм учням перед Тайною вечерею – обряд омовіння ніг дванадцяти священикам здійснює архієрей у Великий четвер Страсного тижня.
Розмір: 118 x 88
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Смолигів Луцького району
Джерела:
Василевська С. Ікона «Старозавітна Трійця» [Електронний ресурс] / С. Василевська // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/339-ikona-starozavitna-triitsia/. – Назва з екрана.
Волинська ікона: «Старозавітна Трійця» з Луцького району [Електронний ресурс] // Район.in.ua : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/604334-volinska-ikona-starozavitna-triytsya-z-lutskogo-rayonu. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Старозавітна Трійця // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 288–291 ; іл.
Див. також:
Ікона «Різдво Христове»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Різдво Христове» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Про народження Ісуса Христа розповідається у Євангелії від Луки (Лк. 2, 6-7).
Ікона, створена народним іконописцем, дещо наївна, але надзвичайно лірична і вражає поетичністю та щирістю художнього вислову. Вона ніби народилася з різдвяних колядок. Печера подається у вигляді української шопки. В колористичній гамі переважають холодні «зимові» кольори: синьо-голубий, зелений, сірий, вохристий. Але це не робить ікону похмурою. Усміхнені миловидні обличчя персонажів випромінюють радість і ніжність, що приходять з появою людини на світ. Темна синява нічного неба розірвана світлом, що лине від Віфлеємської зірки. Широка тепла хвиля заливає все навкруги, несучи з собою тишу і спокій. Звідси фольклорне звучання ікони, в якій закладено глибокий релігійний зміст і благоговіння автора перед чудом Різдва.
Розмір: 50 х 41
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера
Походить з церкви Святого Стефана с. Усичі Луцького району. Не реставрована
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Різдво Христове» [Електронний ресурс] / Л. Обухович, Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/194-ikona-rizdvo-khrystove/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Різдво Христове // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 286–287 ; іл.
Див. також:
Ікона «Коронування Богородиці. Непорочне зачаття»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Коронування Богородиці. Непорочне зачаття» (ХVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Від ХVIII ст. у процесійній іконі збереглися різьблене обрамлення зі стилізованого листя аканту у поєднанні з рокайльними елементами та образ Святої Анни у наверші. Анна, матір Діви Марії, традиційно одягнена у мантію зеленого кольору, що символізує безсмертя, і хітон, червоний колір якого означає любов. Вона тримає книгу – символ на вчання Діви Марії. Лик Святої Анни наділений життєвою мудрістю і чистотою помислів. Олійний живопис медальйонів пізній і датується ХІХ ст. Сцена «Коронування Богородиці» зображує Марію, яка стоїть на колінах, смиренно приймаючи вінець Цариці небесної від Святої Трійці. Зображення Непорочного зачаття майже втрачене.
Розмір: 126 х 92
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, різьба, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Коронування Богородиці. Непорочне зачаття // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 284–285 ; іл.
Див. також:
Двостороння ікона «Богородиця Одигітрія. Євангеліст Лука»
Розділ: Волинська ікона
Двостороння ікона «Богородиця Одигітрія. Євангеліст Лука» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Процесійна, виносна, двостороння ікона використовується під час хресних ходів (урочистих процесій) у дні релігійних свят.
З одного боку ікони зображена Богородиця Одигітрія, колористичне вирішення одеж якої є особливим: синій мафорій покриває червоний хітон. Зображення Богородиці повторюється у наверші ікони в образі «Мадонна делла Мізерікордіа» (Мадонна милосердя), коли Вона зображена серед людей, яких покриває своїм плащем. Ця західноєвропейська іконографічна схема поступово асимілюється в Україні як «Покров Богородиці». З другого боку подається образ Святого Луки за написанням Євангелія. У на верші – образ Святого Миколая Чудотворця. Ікона прикрашена золоченою наскрізною різьбою з акантового листя, що завершується різьбленими поліхромними фігурками ангелів, які підтримують корону.
Розмір: 124,5 x 80
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, різьба, золочення
Походить з церкви Святого Луки с. Городно Любомльського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія. Євангеліст Лука // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 280–283 ; іл.
Див. також:
Ікона «Старозавітна трійця»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Старозавітна трійця» (серед. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Воснові сюжету лежить розповідь про гостинність Авраама (Бут. 18, 1-15) – явлення йому трьох ангелів у подобі мандрівників.
Автор подає ангелів рівновеличними, акцентуючи увагу на триєдності Святої Трійці: Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа. Ангели сидять за накритим білою скатертиною столом, на якому лежать хліби, фрукти, тарілі, столові прибори, чаша. Авраам стоїть навколішки, виявляючи особливу повагу гостям. Позаду ангелів зображений Мамврійський дуб, що символізує Дерево життя і Дерево спасіння – хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Будинок, у дверях якого стоїть Сара, – символ Домобудівництва Божого. Лики ангелів надзвичайно миловидні і світлоносні. Щоб підкреслити урочистість події іконописець використовує золото і срібло на тлі, у німбах і одежах ангелів.
Розмір: 97,5 х 73
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Троянівка Маневицького району
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Старозавітна Трійця» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/338-ikona-starozavitna-triitsia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Старозавітна трійця // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 276–279 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Миколай» (кін. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ростові зображення Святого Миколая поширюються на Волині у XVIII ст. і зустрічаються в іконах, пристінних вівтарях, процесійних образах. Найчастіше Миколай малюється у парадному єпископському облаченні з посохом або книгою у руках.
На іконі маляр зображує Святого Миколая не у сяйві золотого тла, а у сфері земного буття на тлі блідо-голубого неба з білими хмаринками, гористого пейзажу з деревами і кущами, будиночком та мурами міста. Миколай ніби написаний з реальної людини. З світлим виразом очей і легкою посмішкою, що зачаїлася у кутиках вуст, він сповнений людської привітності та всерозуміння. На Святому – дорогий сакос з червоної тканини, вишитий золотими букетами квітів, хрещатий синій омофор, палиця та поручі із золотою тасьмою та срібним орнаментом, зелена митра з «каменями». Постаті Ісуса Христа і Богородиці, які вручають Святителю Євангеліє та омофор – символи проповідництва та єпископської влади нагадують про події Нікейського собору 325 року.
Розмір: 198 x 112
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, золочення
Походить з церкви Святого Дмитрія с. Журавники Горохівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 274–275 ; іл.
Див. також:
