Відеотека

Бінарна публічна лекція Олени Прищепи і Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана«Rocznik Wolynski»–95»

Пропонуємо відеозапис бінарної публічної лекції доктора історичних наук Олени Прищепи та етнографа Алли Українець «Часопису Якуба Гофмана «Rocznik Wolynski» – 95». Лекція присвячена історії появи та значення щорічника та його творцю Якубу Гофману, освітньому діячеві, краєзнавцю, організатору досліджень в галузі історії, етнографії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині. Виявляючи неабиякі етнографічні зацікавлення, Якуб Гофман опублікував у першому томі «Rocznik Wolynski» власну працю «Писанки Волині», яка виявилася чи не першою науковою публікацією про особливості писанкарства Рівненщини. Вперше автор подав інформацію про техніку розпису та засоби фарбування великодніх яєць, зробив спробу систематизації орнаментики, подав місцеві назви візерунків, навів приклади використання писанок та крашанок у народній магії та обрядах.

Автор: Олена Гумінська, завідувач краєзнавчого відділу Рівненської ОУНБ.

Українське мистецтво у Буенос-Айресі та поза ним | Сидір Розмірський

Анотація: Розмірський Сидір – талановитий волинський художник-аматор, який здобув славу в Аргентині, але зовсім не відомий в колі українського мистецтва. Народився 1910 р. на невеликому хуторі біля села Студині на Волині, у традиційній селянській родині. Через скрутне матеріальне становище родини Сидір змушений був поїхати на заробітки. У Південній Америці Розмірський знайомиться з роботами класиків наївного мистецтва – Фріди Кало, Анрі Руссо. Його власна творчість стала однією з візитівок Буенос-Айреса. Дізнатися більше про його творчу діяльність можна у відеосюжеті Зої Навроцької, завідувачки Художнього музею, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Таємниці Радзивілів. Олика. Українські палаци. Золота доба

Анотація: Про палац і замок в містечку Олика, що на Волині мало хто знає. Хоча тут розташований один із найдивовижніших палаців України. По-перше – це історія про величезні багатства, тому що один з власників цього палацу був настільки багатою людиною, що наказав вилити свій портрет з чистого срібла. Це історія про видатну родину Радзивілів, яка володіла цим палацом понад 400 років. Як одна родина в Україні могла володіти 400 років палацом, переживши і всі війни, прихід та занепад імперій? Коли Радзивіли залишили свій маєток? Чому реальна історія палацу та замку в Олиці пішла в забуття? Відповіді на ці запитання шукатиме Акім Галімов в проєкті Українські палаци. Золота доба.

Проєкт створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Пантелеймон Куліш на Волині

Анотація: Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897) – один з лідерів українського національного відродження середини 19 ст., письменник, філософ, етнограф, мовознавець, автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Біографія Пантелеймона Куліша пов’язана з різними місцями України, де він жив, працював, творив. З Рівним його поєднує лиш кінець 1845 року, коли він викладав у Рівненській чоловічій гімназії, де до сьогодні збереглись спогади сучасників та особисте листування датоване 1845 роком. Згодом П. Куліш переїздить до Петербурзького університету за сприянням ректора цього навчального закладу П. Плетньова, який розпізнав у ньому задатки майстра слова та допоміг зблизитись з російськими літераторами. Дізнатися подальшу долю відомого українського письменника, можна переглянувши відеосюжет історика Олексія Бухала.

Генерал-хорунжий Марко Безручко

Анотація: Марко Безручко – видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один зі співтворців знаменитого «Дива над Віслою» 1920 року, коли Польська Республіка не змогла відбити агресію більшовицької росії й відстояти власну незалежність. Перемога Війська Польського над червоною армією у Варшавській битві стала можливою в тому числі завдяки вмілим і рішучим діям військ під командуванням Марка Безручка під час оборони Замостя. Дізнатися більше про військового діяча Марка Безручка та про армію УНР, яка діяла в той час на Волині, можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.

Костянтин Вротновський-Сивошапка

Анотація: Як ветеринарний лікар за освітою зробив блискучу кар`єру військового та політика часів УНР? Полковник Костянтин Вротновський-Сивошапка виховував чотирьох дітей-патріотів. Несподівано помер і був похований на рівненському кладовищі. Перед смертю Вротновський-Сивошапка заповів поховати його поруч із могилою славного командира Василя Тютюнника. Напевно, саме з його ініціативи на могилі генерала Дієвої армії Української Народної Республіки Василя Тютюнника, на кошти учнів української приватної гімназії було споруджено пам'ятник, який чудом зберігся до наших днів. Дізнатися більше про Костянтина Германовича можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.