Годованюк Олена Марківна – історик архітектури, реставратор : 95 років від дня народження

10 вересня 2024 року виповнюється 95 років з дня народження Олені Марківні Годованюк – історика архітектури, реставратора, науковий і творчий доробок якої тісно пов’язаний з Острогом та Межирічем.

Олена Марківна Годованюк народилася 10 вересня 1929 р. в м. Умань. 1957 р. закінчила Київський інженерно-будівельний інститут і чотири десятиліття плідно працювала в Київських реставраційних майстернях і Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури. З 1965 р. – член Спілки архітекторів України, з 1972 р. – кандидат архітектури. За її дослідженнями та проектами здійснювалася реставрація визначних пам’яток вітчизняної архітектури: шляхетського дому (1962 р.) і споруд Верхнього замку (1962-1975 рр.) у Луцьку, Луцької башти в Острозі (1963-1970 рр.), Великої дзвіниці (1959-1963 рр.) та Годинникової башти (1970-1976 рр.) Києво-Печерської лаври. У цьому знаменному переліку і реставрація перлини монастирської архітектури – Троїцької обителі в Межирічі на Острожчині (1972-1978 рр.).

Тривале вивчення нею Острозького замкового комплексу стало темою її кандидатської дисертаційної роботи «Замок в Острозі: історико-археологічне дослідження» (1972). Серед інших її друкованих праць: «Надбрамні башти міських укріплень Острога і Дубна»; «Нове про відомий ансамбль (монастиря у Межирічі)»; «Острозькі кахлі»; «Троїцький монастир-фортеця у Межирічі Острозькому та його місце у розвитку монументального зодчества України XV-XVI ст.»; «Пам’ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі»; «Монастирі та храми Волинського краю».

У 2019 р. історико-культурний заповідник м. Острога до 90-річчя з дня народження Олени Годованюк організував на її пошану чергову наукову конференцію «Острозькі краєзнавчі читання» і видав за їх матеріалами випуск «Острозького краєзнавчого збірника».

Померла Олена Марківна, 21 лютого 2023 р. на 94-у році життя у м. Києві.

Література

Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю / О. М. Годованюк. – Київ : Техніка, 2004. – 176 с.

Відкриття виставки «Орша 1514: Тріумф волі і єдності»

8 вересня 2024 року, о 12:00 з нагоди 510-ї річниці битви під Оршею в Острозькому замку буде представлено виставку «Орша 1514: Тріумф волі і єдності».

Виставковий проєкт «Орша 1514: Тріумф волі і єдності» присвячено великій перемозі над московитами 8 вересня 1514 року, яка зупинила ворожу експансію в західному напрямку. Ініціатива пропонує розглянути історичну подію битви під Оршею у локальному, державному й глобальному контекстах, оцінити її значення та наслідки як для української історії, так і для історії країн-сусідів, акцентувати на історичних персоналіях-учасниках кампанії, перш за все, на об’єднавчій для України, Польщі та Литви постаті Великого Гетьмана Литовського Костянтина Івановича Острозького.

Виставка розповідає про ключові моменти битви під Оршею та є унікальною нагодою для відвідувачів зануритися в історію події, яка символізує не лише військовий тріумф, але й волю та єдність різних народів у боротьбі за свободу.

Місце: Острозький замок, м. Острог

Організатори: Державний історико-культурний заповідник м. Острог у співпраці з Громадською організацією «Братство ім. князів Острозьких» за підтримки Польського інституту у Києві.

Вхід вільний

Махорін Г. Л. Тисячолітня історія села Яроповичі

Махорін Г. Л. Тисячолітня історія села Яроповичі : до 1050-річчя заснування стародавнього Ярополча, 200-ліття Габріеля Єнні, 100-річчя Миколи Максименка, 50-ліття творчої діяльності Валерія Березівського / Г. Махорін. – Житомир : Гембарський О. П., 2024. – 99 с. : іл.

Анотація: Книга присвячена 1050-річчю з часу заснування літописного міста Ярополч, 200-літтю Габріеля Єнні, 100-річчю від дня народження Народного художинка України Миколи Максименка, 50-літтю творчої діяльності Заслуженого майстра народної творчості Валерія Березівського. Видання є першим комплексним дослідженням історії одного з найдавніших в Україні населених пунктів – стародавнього Ярополча (нині село Яроповичі на Житомирщині), яке відігравало свого часу важливу роль у обороні українських земель від нападників. З книги читач дізнається про тисячолітню історію одного з найдавніших населених пунктів в Україні, від замку князя Ярополка до сьогодення, про економічний та культурний розвиток села. Історія села Ярополча-Яроповичів докладно прослідкована автором на основі численних архівних джерел.

Зміст книги супроводжується ілюстраціями, які збільшують інтерес до викладеного матеріалу.

Романчук Олександр Миколайович – краєзнавець, етнограф, археолог, реставратор кераміки : 75 років від дня народження

2 вересня 2024 року виповнюється 75 років з дня народження Олександра Миколайовича Романчука – краєзнавця, етнографа, археолога, реставратора кераміки, учасника багатьох наукових експедицій, активіста товариства «Спадщина».

Олександр Романчук народився 2 вересня 1949 року в м. Острог у родині лісника. Жив з батьками в с. Верхів Рівненської обл. Навчався у Новородчицькій восьмирічній школі та середній школі с. Кутянка Острозького району. Cлужив у лавах Радянської Армії (1971–1973 рр.), але перед тим встиг закінчити Острозьке професійно-технічне училище побутовиків, здобувши професію фотографа. З 1976 по 1988 роки працював слюсарем-ремонтником на Острозькому пивзаводі, але завжди знаходив час і можливість, щоб брати участь у різноманітних археологічних розвідках. З 1 вересня 1988 р. почав працювати в Державному історико-культурному заповіднику міста Острога на посаді завідувача фотолабораторії. У вільний від основної роботи час здійснював камеральну обробку археологічного матеріалу. З 1995 р. – художник-реставратор по кераміці та один із засновників Нетішинського міського краєзнавчого музею. У 1995 р. працював в краєзнавчому центрі-музеї м. Нетішина Хмельницької обл. Згодом став завідувач сектором археології міського краєзнавчого музею м. Нетішина. Автор експозицій музею: «Історія села Дорогоща», «Археологія». Брав участь у монтажі експозицій «Ткацтво», «Історія села Нетішина», «Історія міста Нетішина», «Шлях хліба», «Ремесла», а також природничих експозиційних залів. Учасник експедицій в селах Славутського, Ізяславського та Білогірського районів Хмельницької обл. та Острозького р-ну Рівненської обл., ботанічних експедицій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Національного науково-природничого музею НАН України. У 2005 р. під егідою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного науково-виробничого підприємства «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» брав участь в експедиції у районах Житомирської обл. Помер Олександр Миколайович Романчук у 2014 році.

Література