Фотоколекція
Ікона «Розп’яття»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Розп’яття» (поч. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
При написанні образу автор користувався західноєвропейською гравюрою як зразком. Христос зображується померлим: увінчана терновим вінцем голова схилена до правого плеча, очі закриті, тіло, змучене стражданнями, провисає під власною вагою. Момент умирання на хресті, відображений в іконографії, ніби підтверджує для віруючих істину про Христа Людину, що померла за них реальною мученицькою смертю. Але і у мертвому Христі продовжував перебувати Святий Дух. Його нетлінне тіло, як живе, виливає потоки крові. Прийняття крові ангелами у потир і плат нагадує про таїнство причастя вином у християнській церкві. Обабіч хреста стоять Богородиця та Іоан у скорботних позах. Драматизм події, яка відбувається, підкреслюють свинцеві хмари та зображення кривавих сонця і місяця у відповідності зі словами Об’явлення: «... І ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров» (Об. 6,12). Майстер вдається до об'ємного моделювання постатей та конкретизації простору: на горизонті намальований викінчений архітектурний пейзаж.
Розмір: 150 х 114
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Качин Камінь-Каширського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Розп’яття // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 176–177 ; іл.
Див. також:
Ікона «Апостол Павло»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Апостол Павло» (друга пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Апостол Павло (Савло, Саул) – найвизначніший ранньохристиянський місіонер, «апостол народів» та один з перших богословів християнства, блискучий проповідник, автор багатьох послань. За проповідницьку діяльність він був обезглавлений мечем за часів імператора Нерона.
Зображення апостола Павла на іконі традиційне, упівоберта вправо, з поглядом зверненим до віруючих. Відкрита книга у правій руці вказує на Павла, як автора послань, а опущений додолу меч символізує його мученицьку смерть за віру Христову. Автор прагне передати об’ємність світлотіньовим ліпленням лику і моделюванням драперій зіставленням темних смуг і локальних висвітлень.
Розмір: 81 х 31,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, кольоровий лак
Походить з церкви Святого Миколая с. Борочиче Горохівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Апостол Павло // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 180–181 ; іл.
Див. також:
Ікона «Воздвиження чесного хреста»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Воздвиження чесного хреста» (поч. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
В основі сюжету – віднайдення у IV ст. імператрицею Оленою хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, і воздвиження його єпископом Макарієм у Єрусалимському храмі.
Іконописець своєрідно передає момент урочистого богослужіння. У центрі зображений тетрапод (грец. чотириножник) – стіл, на який покладений воздух із зображенням хреста і написом «ІС ХС НІКА» – «Ісус Христос перемагає». Урочисто підносить Макарій над головою хрест, воздвигаючи його над світом. У служінні йому допомагають диякони. Нижче, обабіч тетраподу – імператор Костянтин та імператриця Олена у коронах, а за ними безконечним потоком заповнюють храм люди, які прийшли побачити хрест. Просвітлені лики персонажів виражають радість Воздвиження хреста, який із знаряддя смерті Спасителя став знаряддям спасіння людства.
Розмір: 127 х 93
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Воздвиження Чесного Хреста с. Козлиничі Ковельського району
Джерела:
Карпюк Л. Воздвиження чесного хреста [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Української Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/416-vozdvyzhennia-chesnoho-khresta/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Воздвиження чесного хреста // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 174–175 ; іл.
Див. також:
Ікона «Причащання святого Онуфрія»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1717
Ікона «Причащання святого Онуфрія» (1717)
м. Луцьк, Волинська область
Маляр з Михнівки
Святий Онуфрій – легендарний пустельник і аскет IѴст., який провів шістдесят років у Єгипетській пустелі у повній самоті. Культ Святого Онуфрія набув поширення на Волині у XVIII ст. з прийняттям унії. Масове виготовлення ікон і скульптур Святого пов'язане із зростанням кількості монастирів, покровителем яких він вважався.
Образ Святого Онуфрія на іконі повністю відповідає житійній оповіді: він відмовився від наслідування царського престолу (корона і скіпетр кинуті під ноги), присвятив себе Богу (приймає причастя від ангела), його годував ворон (овочі і фрукти на поземі), лев вирив йому могилу. Простір ікони ніби розкривається навколо постаті молільника: золоте тло підкреслює блакить засніжених гір та зелень дерев на задньому плані. Святий Онуфрій поданий просвітленим, відреченим від земних страстей. З його образом контрастує зображення ангела з повновидим молодим обличчям, у якому поєднуються свіжість юності і земна привабливість. Живопис щільний, фарби насичені і повнозвучні.
Розмір: 108,5 х 84
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Стрітення Господнього с. Михнівка Камінь-Каширського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Причащання святого Онуфрія» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/364-ikona-prychashchannia-sviatoho-onufriia/. – Назва з екрана.
З колекції Музею волинської ікони: «Причащання Св. Онуфрія» [Електронний ресурс] // Волинський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-kray-mus.at.ua/news/z_kolekciji_muzeju_volinskoji_ikoni_prichashhannja_sv_onufrija/2020-04-28-2245. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Причащання святого Онуфрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 170–173 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Миколай» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ha іконі Святитель зображений у одежах православного ієрея, що вказує на служіння, якому він присвятив своє життя. Спокій, мудрість і духовна сила – у погляді його очей. Світлом наповнені його лик, змальований темно-рожевою вохрою, і рука, піднята у благословенні. Сріблом лягає навколо лику тонко прописане ледь хвилясте волосся. Легкий квітковий орнамент на фелоні у поєднанні з рослинним візерунком золотого тла, із золотими німбом і обрізом книги творять вражаючий декоративний ефект.
Розмір: 117 х 80
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Чорніїв Турійського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Святий Миколай» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/346-ikona-sviatyi-mykolai/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 168–169 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Маляр з Михнівки
Образ Спаса написаний у сталих іконографічних традиціях волинського іконопису XVII ст. Дотримуючись канону у зображенні лику, пози, атрибуту і одеж Христа, іконописець створює споглядальний, сповнений смутку, світлий образ, використовуючи майже пастельні відтінки червоного і блакитного кольорів у поєднанні зі сріблом тасьми, обрізу книги і гравійованого виноградом тла. Привертає увагу майстерно зроблений напис на книзі, що містить цитату з Євангелія: «Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться...» (Ін. 10,9) текст, який зрідка зустрічається на волинських іконах.
Розмір: 92 х 66
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Дроздні Ковельського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 166–167 ; іл.
Див. також:
Ікона «Різдво Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Різдво Богородиці» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Маляр з Михнівки
Автор ікони, спираючись на давній канон, подає реальну подію – народження Марії, сповнене любові і тихого спокою. Золотом – знаком вічного світла – зроблений напис, який іменує ікону. Золото різьбленого тла ніби освітлює все зображення: Анну на білосніжному ложі, Іоакима у дверях власного дому, дів з дарами, сцену омовіння новонародженої. Стримано сяє срібло на німбах, ніжно відсвічується червоний колір в одежах, лагідні і простодушні лики, пластичні жести – все це примножує величний у своїй радості зміст події – народження Богоматері.
Розмір: 109 х 86
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородниці с. Сошичне Камінь-Каширського району
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Різдво Богородиці» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату : [сайт]. – Режим доступу: https://www.arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=1268. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Різдво Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 162–165 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Параскева»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Параскева» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Свята Параскева наділена земною привабливістю, яка підкреслена світлим вохренням лику, делікатним, неяскравим рум’янцем, червоно-рожевим кольором губ. У правій руці Свята тримає посріблений уквітчаний хрест, у лівій – розгорнутий білий сувій. Текст на сувої гласить про наречення Святої іменем Параскева (грец. п’ятниця) у знак пошанування п’яти ран Спасителя, розіп’ятого на хресті. Урочистості образу надають сліпучо-білий колір мереживної сорочки, яскраво-червоний та синій кольори верхніх одеж, золото багато різьбленого тла.
Розмір: 92,5 х 70
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Пілганів Луцького району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Великомучениця Параскева-П’ятниця» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/147-ikona-velykomuchenytsia-paraskeva-piatnytsia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Параскева // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 156–157 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконописець своєрідно трактує традиційний іконографічний тип Богородиці Одигітрії. У характеристиці образів Марії та Ісуса автору вдалося подолати прийоми умовності, персонажам він надає реальних рис, що робить Матір і Дитя дуже схожими. Молитовний стан Богоматері демонструє її погляд, спрямований до небес. Гіматій Христа написаний червоно-коричневою вохрою і суцільно вкритий тонкими темними лініями складок. Яскраво-червоний мафорій Богородиці промальований темними крупними драперіями. На чолі і правому плечі – ювелірно виписані золотом зірки. Три зірки (третя – закрита постаттю Ісуса) символізують чистоту і непорочність Діви Марії до народження, у народженні і після народження Ісуса Христа, а також Святу Трійцю. Вишуканий срібний орнамент прикрашає горловину і рукави хітону Богоматері.
Розмір: 94 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Казанської ікони Богородиці с. Буцин Старовижівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 154–155 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (друга пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Своєрідність ікони – у ліризмі і м’якій жіночності образу Богородиці. Плавні лінії силуету, шляхетна палітра рожево-вохристих, смарагдово-зелених і червоно-бордових відтінків, гра світла і тіней у пластичному ліпленні обличчя вродливої жінки створюють особливий настрій. Автор намагається розкрити внутрішній світ персонажів: вираз карих очей Марії ніжний і спокійний, лик Ісуса випромінює світле умиротворення. Майстерно, з відтворенням матеріальності, модельовані відливи складок бордового оксамиту у мафоріі Богородиці і золота асисту на гіматії Спаса.
Розмір: 100 х 80,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого Симеона с. Суходоли Володимир-Волинського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 150–153 ; іл.
Див. також:
