Фотоколекція
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1736
Ікона «Христос Вседержитель» (1736)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона є парною до ікони «Святий Миколай» 1736 р. Вони писалися для намісного ряду іконостасу. Правильні риси обличчя, тонкі лінії бороди та вусів, пишне волосся надають образу Христа витонченості і духовної теплоти. В одежах автор використовує насичені червоний і синій кольори. Червоний хітон на широкому рукаві і горловині укладений глибокими вишуканими складками. Драперії синього гіматію, написані крупними площинами, підкреслюють кремезність постаті Ісуса Христа. Це єдиний приклад у волинському іконописі, коли на відкритій книзі вміщений великий за обсягом текст. Майстер подає три вірші з Євангелія від Матвія (Мт. 25, 34-36), які оповідають про спасіння праведників на Страшному суді.
Розмір: 109 х 78,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Городині Рожищенського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 232–233 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1739
Ікона «Святий Миколай» (1736)
м. Луцьк, Волинська область
Відчуття святкової піднесеності несуть насичені соковитими кольорами волинські барокові ікони XVIII ст. Лик Святителя втілює образ благородної та мудрої старості: яскравий рум’янець на щоках, не дивлячись на старечий вік, червоні губи, життєподібність і одночасно велич. На Миколаї – білий поліставріон – фелонь, розшита червоними і синіми хрестами – який підкреслює єпископський сан Святителя і символізує прийняття ієрархом особливої божественної благодаті. Хрести на фелоні символізують страждання розіп’ятого Ісуса і відображають шанування Миколая як великого архієрея Христового. Орнамент різьбленого золоченого тла, золоті зірки на голубих полях обрамлення підсилюють загальне святкове враження. На нижній між рамній смузі розміщений напис з іменем замовника і датою створення ікони – 1736 рік.
Розмір: 109 х 79,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Городині Рожищенського району
Джерела:
Чебанюк О. Той, який має два свята на рік [Електронний ресурс] / О. Чебанюк // Локальна історія : мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України : [сайт]. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/toi-iakii-maie-dva-sviata-na-rik/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 230–231 ; іл.
Див. також:
Ікона «Іоан Богослов»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1696
Ікона «Іоан Богослов» (1696)
м. Луцьк, Волинська область
Іоан Богослов – апостол, християнський святий, проповідник, автор декількох творів Нового Заповіту.
Ікона є прикладом оповідної іконографії. Святий Іоан написаний смиренним та мудрим старцем, як автор Євангелія. Внизу ікони, за західною мистецькою традицією, яка поширюється у волинському іконописі з ХVІІІ ст., розміщені три житійні сцени: «Катування Святого Іоана у котлі», «Випробування Святого Іоана отрутою», «Прощання Святого Іоана з учнями біля могили». Епізоди захоплюють експресією і скрупульозною передачею предметів побуту та деталей архітектурного стафажу. На нижній міжрамній смузі розміщений напис про поновлення ікони у 1865 році.
Розмір: 101,5 х 70
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Святий Йоан Богослов» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська епархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/113-ikona-sviatyi-ioan-bohoslov/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Іоан Богослов // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 228–229 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святі Косьма і Даміан»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1693
Ікона «Святі Косьма і Даміан» (1693)
м. Луцьк, Волинська область
Косьма і Даміан – брати, святі-безсрібники, лікарі і чудотворці, ймовірно, жили у другій половині ІІІ – на початку IV ст.
Іконописець зображає святих як лікарів, із ступкою для приготування ліків та скринькою з мазями. Вони сповнені високої місії цілителів і проповідників Христової віри. Використовуючи невелику кількість кольорів – білий, голубий, сірий, автор моделює форми широкою гамою колористичних нюансів, завдяки чому одежі святих набувають особливої легкості і благородного звучання. У нижній частині ікони зроблений напис – молитовне звертання до Косьми і Даміана, де вони іменуються безсрібниками, чудотворцями, цілителями. На нижній міжрамній смузі – донаторський напис із датою 1693 рік.
Розмір: 116,5 х 73
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерела:
Василевська С. Ікона «Святі безсрібники Косма й Даміан» [Електронний ресурс] / С. Василевська // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/393-ikona-sviati-bezsribnyky-kosma-i-damian/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святі Косьма і Даміан // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 190–193 ; іл.
Див. також:
Ікона «Благовіщення»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1693
Ікона «Благовіщення» (1693)
м. Луцьк, Волинська область
В основі іконографії – канонічний текст Євангелія (Лк. 1, 26-38), апокрифічні тексти та гімнографія.
Діва Марія зображена перед столом з відкритою книгою, у якій Вона читає знамените пророцтво «Ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім'я Йому: Еммануїл» (Іс. 7. 14). Розкритою долонею правої руки Марія приймає благу звістку Архангела Гавриїла, який зображений на хмарині, як вісник неба, з білою лілеєю у руці – символом чистоти і непорочності Богородиці. Присутність небес передана золотим тлом та голубом – Духом Святим, який сходить у променях світла. Плавні лінії, поєднання делікатного світло-рожевого кольору у ликах з переважаючим благородним сірим кольором створює світлий і ліричний образ. Внизу ікони – напис з іменем замовника і датою написання твору – 1693 рік.
Розмір: 102,5 х 79
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерела:
Єлісєєва Т. Образ «Благовіщення» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/284-obraz-blahovishchennia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Благовіщення // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 188–189 ; іл.
Див. також:
Ікона «Причащання святого Онуфрія»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1717
Ікона «Причащання святого Онуфрія» (1717)
м. Луцьк, Волинська область
Маляр з Михнівки
Святий Онуфрій – легендарний пустельник і аскет IѴст., який провів шістдесят років у Єгипетській пустелі у повній самоті. Культ Святого Онуфрія набув поширення на Волині у XVIII ст. з прийняттям унії. Масове виготовлення ікон і скульптур Святого пов'язане із зростанням кількості монастирів, покровителем яких він вважався.
Образ Святого Онуфрія на іконі повністю відповідає житійній оповіді: він відмовився від наслідування царського престолу (корона і скіпетр кинуті під ноги), присвятив себе Богу (приймає причастя від ангела), його годував ворон (овочі і фрукти на поземі), лев вирив йому могилу. Простір ікони ніби розкривається навколо постаті молільника: золоте тло підкреслює блакить засніжених гір та зелень дерев на задньому плані. Святий Онуфрій поданий просвітленим, відреченим від земних страстей. З його образом контрастує зображення ангела з повновидим молодим обличчям, у якому поєднуються свіжість юності і земна привабливість. Живопис щільний, фарби насичені і повнозвучні.
Розмір: 108,5 х 84
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Стрітення Господнього с. Михнівка Камінь-Каширського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Причащання святого Онуфрія» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/364-ikona-prychashchannia-sviatoho-onufriia/. – Назва з екрана.
З колекції Музею волинської ікони: «Причащання Св. Онуфрія» [Електронний ресурс] // Волинський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу: https://volyn-kray-mus.at.ua/news/z_kolekciji_muzeju_volinskoji_ikoni_prichashhannja_sv_onufrija/2020-04-28-2245. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Причащання святого Онуфрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 170–173 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Христос Вседержитель» (серед. XVII ст.)
Волинський іконописець 1630 року
м. Луцьк, Волинська область
Образ Ісуса Христа формувався, базуючись на катакомбному мистецтві і книжкових мініатюрах. Спас Вседержитель (грец. Пантократор) – центральний образ в іконографії Христа, який представляє Його як Небесного Царя, Судію і Учителя. Найчастіше зустрічається поясне зображення Спаса. Правою рукою Він благословляє, у лівій – тримає Євангеліє, яке містить цитату із Святого письма. Христос одягнений у червоний хітон з клавом (знак священства) і синій гіматій. Поєднання червоного і синього кольорів у одежах Христа символізують Його людську і Божественну природу, мучеництво і чистоту.
Саме так зображений Спас Вседержитель на іконі, що належить «Волинському іконописцю 1630 року». Лик Христа видовжений, з високим чолом і характерною тонкою лінією брів, які переходять у лінію носа. Для моделювання об’єму лику художник використовує плавні тональні і світлові переходи кольору. Маляр охоче звертається до орнаментальних мотивів у оздобленні срібним геометричним візерунком країв гіматію, гравіюванні променями німбу і цвітом гранату тла ікони. На міжрамній смузі зберігся напівстертий напис про поновлення ікони.
Розмір: 119 x 87
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Святого Миколая смт. Локачі Володимирського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 116–117 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Богородиця Одигітрія» (серед. XVII ст.)
Волинський іконописець 1630 року
м. Луцьк, Волинська область
Ікона зберігає прийоми і стиль давнього мистецтва: статичність, жорсткість рисунку, геометричну умовність ліній. У ликах Богородиці та Ісуса Христа – стримана зосередженість. Їхні погляди спрямовані у Вічність. Спаситель здається недосяжним для молитви земної людини. Автор намагається пом’якшити образи декоративністю, яка виявляється у гравіюванні німбів променями, різьбленій короні та червоному намисті Богородиці, оздобленні Її мафорію золотими зірками і срібною тасьмою. При лаконізмі кольору досягається багатство поєднання червоного, синього, білого з золотом тла і сріблом орнаменту на гіматії Христа.
Розмір: 119 х 86
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Видерта Камінь-Каширського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 114–115 ; іл.
Див. також:
Ікона «Покров Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Покров Богородиці» (перша пол. XVII ст., 1630 р.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона вирізняється оригінальною композицією. Автор відходить від традиційної іконографічної схеми і зображує подію на тлі міста, у якому домінує багатокупольний Влахернський храм, де згідно переказу відбулося явлення Покрову Богородиці. У центрі постать Святого, у натовпі зліва Андрій Юродивий, який рукою вказує на Богородицю, справа Роман Піснеспівець з розгорнутим білим сувоєм. Вгорі, у гравійованій променями мандорлі, зображена Богородиця. У Її розведених руках білий омофор, кінці якого підтримують два ангели. Художні особливості ікони вказують на авторство Волинського іконописця 1630 року. Постаті Богородиці і ангелів у XVIII ст. були прикрашені срібними карбованими ризами.
Розмір: 105 х 62
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Бобли Турійського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Покров Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 104–107 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Георгій з житієм»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Святий Георгій з житієм» (1630 р.)
м. Луцьк, Волинська область
Образ представляє класичну житійну ікону. Середник ікони, у якому ображене «Чудо Святого Георгія про змія», оточений вісьмома сценами-клеймами, що ілюструють події земного життя Святого з акцентом на темі страждань: «Народження Святого Георгія», «Навчання Святого Георгія», «Святий Георгій у темниці», «Святий Георгій перед імператорами Діоклетіаном і Максиміліаном», «Шматування гаками», «Катування дубовими прутами», «Катування гарячим оловом», Катування вогнем». Святий Георгій у виконанні маляра – невойовнивий, його постать тендітна, лик заворожує ліричними і ніжними рисами. Автор активно використовує архітектуру, яка організовує і ритмізує композиції у клеймах, але ці зображення досить умовні і лише натякають на сучасні їм споруди і храми. На верхній міжрамній смузі роблений напис: «Святий Великомученик Страстотєрпєц і Побєдітєль Христов Георгій», на нижній – залишки дарчого напису з датою «...року 1630».
Розмір: 137,5 х 105,8
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Бобли Турійського району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Святий Георгій з житієм» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/155-ikona-heorhii-peremozhets-iz-zhytiiem/. – Назва з екрана.
Текст з книги:
Святий Георгій з житієм // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 98–99 ; іл.
Див. також:
