Фотоколекція
Mедальйон пророки «Аарон та Єзекіїль»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1768
Томаш Михальський
Mедальйон пророки «Аарон та Єзекіїль» (1768)
м. Луцьк, Волинська область
Медальйон прикрашений плоскорізьбленим листям аканту і увінчаний п'ятипелюстковою квіткою на довгому стеблі. Аарон зображений у одежах давнього іудейського священика, з тіарою на голові кадилом у руках. Тіара – натяк на християнське священство. Дим, що піднімається з кадила, символізує молитви віруючих, які возносяться до небес. Єзекіїль тримає перед собою двері, що вказує на його пророцтво про зачинені двері, через які може пройти лише Господь.
Розмір: 75 x 77
Матеріал і техніка: дерево, темпера, олія, сріблення, різьблення
Походить з каплиці Покладення Ризи Богородиці с. Кримне Старовижівського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Пророки «Аарон та Єзекіїль» // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 388–389 ; іл.
Див. також:
Царські врата
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1634
Царські врата (1634 р.)
м. Луцьк, Волинська область
Царські врата – центральні двері іконостасу. Вони відділяють вівтар, світ Небесний, духовний від світу земного і вирізняються багатством декоративного оздоблення. Назва «Царські врата» або «Райські врата» символізує врата Раю, через які під час богослужіння входить Цар Слави Господь Ісус Христос у Святих Дарах.
В орнаментиці врат майстер використовує виноградну лозу і гроно – символ Євхаристії – Святого причастя хлібом і вином. У Євангелії (Ін. 15, 1-6) Христос порівнюється з виноградною лозою, а його учні, апостоли – з її гілками. Виноградна лоза з гронами водночас трактується і як Дерево життя. Шість медальйонів із зображенням Богоматері, архангела Гавриїла, яке втрачено, та євангелістів заглиблені у картуші, що розміщені на чашечках квітів, а вгорі прикрашені пальметою. Виноградна лоза і грона посріблені, листочки, картуші та пальмети – зелені. Ажурна колонка на стику стулок увінчана короною, що підкреслює ідею «царственності» врат. Наскрізна різьба виконана у невисокому рельєфі. На звороті врат – дата 1634 р.
Розмір: 183 x 73,5 x 3
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення, різьблення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Перевали Турійського району
Джерело:
Текст та ілюстрація з книги:
Царські врата // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 348–349 ; іл.
Див. також:
Ікона «Апофеоз Почаївської ікони Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1840
Ікона «Апофеоз Почаївської ікони Богородиці» (1840)
Ян Квятковський
м. Луцьк, Волинська область
Маляр поєднує зображення Почаївської ікони Богородиці з темою «З’явлення Богородиці на горі Почаївській». Чудотворний образ підтримують ширяючі у хмарах ангели, один з яких тримає червону подушку з царськими атрибутами – короною і скіпетром, а другий підносить до образу вінок з різнобарвних квітів. Над іконою ангели тримають розгорнуту білу стрічку зі словами вітання архангела Гавриїла Діві Марії у Благовіщенні: «Радуйся, Благодатная, Господь съ Тобою» (Лк. 1, 28). В нижній частині ікони зображене явлення Богородиці на горі Почаївській, яке відбулося за церковними переказами у 1240 році. Богородиця явилася у вогненому стовпі з короною на голові та скіпетром у руці, залишивши слід своєї стопи на камені. Свідками події були пастух Іван Босий та чернець монастиря, яких маляр зобразив навколішки перед пагорбом з сяючим слідом Діви. Подібна урочиста композиція, яка символізує прославлення образу Богородиці, ймовірно, була замовлена на честь 600-ліття явлення Діви Марії на горі Почаївській. У нижньому лівому куті ікони частково зберігся авторський підпис польською мовою: «Pinxit У. Kwiatkowsk... Kowel Л. U. 1840».
Розмір: 71,5 x 52,5
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з Волині. Не реставрована
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Апофеоз Почаївської ікони Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 328–329 ; іл.
Див. також:
Ікона «Трійця Святої Анни»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1732
Ікона «Трійця Святої Анни» (1732)
м. Луцьк, Волинська область
У композиції втілена містична тема духовного єднання трьох поколінь Святого сімейства – Анни, Марії та Ісуса Христа. Іконографія такого зображення була поширена з XV–XVI ст. у Північній Німеччині, Італії і Франції. У західноєвропейській традиції сюжет називався – «Anna selbdritt», дослівно з німецької – «Анна – сама третя» чи «Трійця Святої Анни».
Статична, симетрично побудована композиція об’єднує три постаті у єдину нерозривну сукупність. Наслідуючи західноєвропейських художників XV–XVII ст., маляр наділяє індивідуальними рисами лики персонажів, а вгорі на хмарах малює невеличких ангелів-путті. У центральній частині композиції яскравий жовтий стовп світла ніби виокремлює тему Святої Новозавітної Трійці: зображення Бога Отця від якого на Ісуса сходить Святий Дух (голуб). У нижній частині полотна дата – «1732» та частково втрачений донаторський напис «... ОБ ХА ДОЦРВИ...САДОВСКОЙ РАДИ СПАСЕ...». Іконографічний сюжет «Трійця Святої Анни» характерний для костельного живопису, проте нерідко зустрічався у греко-католицьких храмах.
Розмір: 126 х 86
Матеріал і техніка: полотно, олія
Походить з церкви Казанської ікони Богородиці с. Садів Луцького району
Джерело:
Волинська ікона: «Трійця Святої Анни» [Електронний ресурс] // Район ін.юа : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/598325-volinska-ikona-triytsya-svyatoi-anni. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Трійця Святої Анни // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 320–321 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця нев’янучий цвіт»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1736
Ікона «Богородиця нев’янучий цвіт» (1736)
м. Луцьк, Волинська область
Літературною основою образу є тексти візантійських акафістів, в яких Богородиця порівнюється з нев’янучою і запашною квіткою. Квітка означає нев’янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква у молитві: «Ти єси Корінь дівування і Нев’янучий Колір чистоти». Образ ніжної і печальної Богоматері з квіткою у руці, сповнений теплої ліричності. На нижній міжрамній смузі збереглися фрагменти донаторського напису з датою створення ікони – 1736 рік.
Розмір: 106,5 х 74
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона Богородиці «Нев’янучий Цвіт» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/297-ikona-bohorodytsi-nevianuchyi-tsvit/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця нев’янучий цвіт // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 272–273 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Параскева»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1749
Ікона «Свята Параскева» (1749)
м. Луцьк, Волинська область
Твір позначений яскравою декоративністю українського бароко. Величаво-манірну постать Святої Параскеви оточує розкішний тиснений орнамент золотого тла. Її граційно схилену голову з порцеляновим ликом увінчує корона з «каменями», які повторюються на золотій тасьмі, що облямовує її одежі. Легко накинутий червоний плащ відкриває плечі і огортає руки Святої Параскеви. Світлі і яскраві кольори одеж підкреслюють пишність фігури і повторюються на обрамленні ікони. На нижній міжрамній смузі збереглись фрагменти донаторського напису з датою створення ікони 1749 рік.
Розмір: 112 х 79,7
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, тиснення, золочення
Походить з церкви Святого пророка Іллі м. Камінь-Каширський
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Великомучениця Параскева-П’ятниця» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/145-ikona-velykomuchenytsia-paraskeva-piatnytsia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Параскева // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 266–267 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Виноградна Лоза»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1747
Ікона «Христос Виноградна Лоза» (1747)
м. Луцьк, Волинська область
Євхаристична тема була надзвичайно популярною в українському іконописі XVIII ст. і втілювалася у різних символічно-алегоричних варіаціях.
Іконографія образу зримо ілюструє момент своєрідного містичного перетворення крові Христа у виноградне вино, яке використовується під час таїнства євхаристії (причастя). Не дивлячись на присутність атрибутів страстей Христа, Його лик просвітлений і випромінює радість вічного життя. Особливістю декоративного оздоблення ікони є посріблена виноградна лоза, різьблена по левкасу, яка виступає своєрідним тлом. Зліва на поземі кириличними літерами написана дата створення ікони – 1747 рік.
Розмір: 91 х 61
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Лучиці Луцького району
Джерела:
Василевська С. Ікона «Христос – Виноградна Лоза» [Електронний ресурс] / С. Василевська // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/319-ikona-khrystos-vynohradna-loza/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Виноградна Лоза // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 256–259 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святі Іоаким та Анна»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1753
Ікона «Святі Іоаким та Анна» (1753)
Томаш Михальський
м. Луцьк, Волинська область
Святі Анна та Іоаким – праведні батьки Діви Марії, про життя яких розповідається у «Золотій легенді».
Іконографія твору має західне походження і втілює ідею непорочності зачаття Богородиці. Маленька постать Марії намальована у квітці лілеї, яка розквітає на перетині двох зелених пагонів, що виростають із сердець Анни та Іоакима. Їхні старечі лики наділені психологізмом і життєвістю. Автор вводить в ікону деталь народного вбрання: Анна зображена у білому платі – намітці. Чисту людську батьківську любов несуть теплі, ясні кольори, а Божественну ласку і благодать – золото мандорли і тла. На звороті ікони зберігся авторський підпис Томаша Михальського і дата створення твору – 1753 рік.
Розмір: 86,5 х 51
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Преображення Господнього с. Новосілки Турійського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Святі Іоаким та Анна // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 244–247 ; іл.
Див. також:
Ікона «Почаївська Ікона Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1757
Ікона «Почаївська Ікона Богородиці» (1757)
м. Луцьк, Волинська область
Одним з іконографічних типів Богородиці є зображення Елеуса (грец, милостива): Богоматір з ніжністю і сумом у очах пригортає до себе Богодитину. Цей варіант зображення був запозичений із Візантій і поширився у Західній Європі та в Україні.
До типу Елеуса відноситься Почаївська ікона Богородиці. Оригінал був привезений у 1597 році константинопольським митрополитом Неофітом і подарований володарці Почаєва Анні Гойській, яка передала образ до монастиря, де він прославився багатьма чудесами. Художники писали численні копії з шанованої ікони.
Автор даного твору, зберігаючи деталі іконографії, дещо відходить від канонічного зображення ликів Богоматері та Ісуса, робить їх округлими і повновидими, наділяє маленькими очима і яскравим рум’янцем.
Розмір: 110 х 74
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Деревок Любешівського району
Джерела:
Старовинний образ із поліського села є класичним взірцем Почаївської ікони Богородиці для Волині [Електронний ресурс] // Район.Історія : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/725715-starovinniy-obraz-iz-poliskogo-sela-e-klasichnim-vzirtsem-pochaivskoi-ikoni-bogoroditsi-dlya-volini. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Почаївська Ікона Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 240–241 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Дмитрій»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1729
Ікона «Святий Дмитрій» (1729)
м. Луцьк, Волинська область
Святий Дмитрій – проконсул міста Солунь III ст., християнський великомученик.
Автор зображує Дмитрія воїном Христовим, акцентуючи увагу на мучеництві: іменування ікони, хрест у руці Святого, вибір житійних клейм «Суд над Святим Дмитрієм» і «Страта Святого Дмитрія». Пластика постаті обмежена, її виявляють лише складки одеж. Декоративний елемент в ікону вносять ретельно прописані малярем орнаменти на щиті і панцирі, що імітують карбований метал. Внизу ікони намальований донатор (лат. той, що дарує) – замовник ікони. Напис на поземі називає донатора Баглика Юхимовича і вказує дату створення ікони – 1729 рік.
Розмір: 111 х 80
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Кримне Старовижівського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Святий Дмитрій» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинської єпархії Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/143-ikona-sviatyi-dmytrii/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Дмитрій // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 236–237 ; іл.
Див. також:
