Фотоколекція
Ікона «Богородиця нев’янучий цвіт»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1736
Ікона «Богородиця нев’янучий цвіт» (1736)
м. Луцьк, Волинська область
Літературною основою образу є тексти візантійських акафістів, в яких Богородиця порівнюється з нев’янучою і запашною квіткою. Квітка означає нев’янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква у молитві: «Ти єси Корінь дівування і Нев’янучий Колір чистоти». Образ ніжної і печальної Богоматері з квіткою у руці, сповнений теплої ліричності. На нижній міжрамній смузі збереглися фрагменти донаторського напису з датою створення ікони – 1736 рік.
Розмір: 106,5 х 74
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона Богородиці «Нев’янучий Цвіт» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/297-ikona-bohorodytsi-nevianuchyi-tsvit/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця нев’янучий цвіт // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 272–273 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Параскева»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1749
Ікона «Свята Параскева» (1749)
м. Луцьк, Волинська область
Твір позначений яскравою декоративністю українського бароко. Величаво-манірну постать Святої Параскеви оточує розкішний тиснений орнамент золотого тла. Її граційно схилену голову з порцеляновим ликом увінчує корона з «каменями», які повторюються на золотій тасьмі, що облямовує її одежі. Легко накинутий червоний плащ відкриває плечі і огортає руки Святої Параскеви. Світлі і яскраві кольори одеж підкреслюють пишність фігури і повторюються на обрамленні ікони. На нижній міжрамній смузі збереглись фрагменти донаторського напису з датою створення ікони 1749 рік.
Розмір: 112 х 79,7
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, тиснення, золочення
Походить з церкви Святого пророка Іллі м. Камінь-Каширський
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Великомучениця Параскева-П’ятниця» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/145-ikona-velykomuchenytsia-paraskeva-piatnytsia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Параскева // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 266–267 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Виноградна Лоза»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1747
Ікона «Христос Виноградна Лоза» (1747)
м. Луцьк, Волинська область
Євхаристична тема була надзвичайно популярною в українському іконописі XVIII ст. і втілювалася у різних символічно-алегоричних варіаціях.
Іконографія образу зримо ілюструє момент своєрідного містичного перетворення крові Христа у виноградне вино, яке використовується під час таїнства євхаристії (причастя). Не дивлячись на присутність атрибутів страстей Христа, Його лик просвітлений і випромінює радість вічного життя. Особливістю декоративного оздоблення ікони є посріблена виноградна лоза, різьблена по левкасу, яка виступає своєрідним тлом. Зліва на поземі кириличними літерами написана дата створення ікони – 1747 рік.
Розмір: 91 х 61
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Лучиці Луцького району
Джерела:
Василевська С. Ікона «Христос – Виноградна Лоза» [Електронний ресурс] / С. Василевська // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/319-ikona-khrystos-vynohradna-loza/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Виноградна Лоза // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 256–259 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святі Іоаким та Анна»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1753
Ікона «Святі Іоаким та Анна» (1753)
Томаш Михальський
м. Луцьк, Волинська область
Святі Анна та Іоаким – праведні батьки Діви Марії, про життя яких розповідається у «Золотій легенді».
Іконографія твору має західне походження і втілює ідею непорочності зачаття Богородиці. Маленька постать Марії намальована у квітці лілеї, яка розквітає на перетині двох зелених пагонів, що виростають із сердець Анни та Іоакима. Їхні старечі лики наділені психологізмом і життєвістю. Автор вводить в ікону деталь народного вбрання: Анна зображена у білому платі – намітці. Чисту людську батьківську любов несуть теплі, ясні кольори, а Божественну ласку і благодать – золото мандорли і тла. На звороті ікони зберігся авторський підпис Томаша Михальського і дата створення твору – 1753 рік.
Розмір: 86,5 х 51
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Преображення Господнього с. Новосілки Турійського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Святі Іоаким та Анна // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 244–247 ; іл.
Див. також:
Ікона «Почаївська Ікона Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1757
Ікона «Почаївська Ікона Богородиці» (1757)
м. Луцьк, Волинська область
Одним з іконографічних типів Богородиці є зображення Елеуса (грец, милостива): Богоматір з ніжністю і сумом у очах пригортає до себе Богодитину. Цей варіант зображення був запозичений із Візантій і поширився у Західній Європі та в Україні.
До типу Елеуса відноситься Почаївська ікона Богородиці. Оригінал був привезений у 1597 році константинопольським митрополитом Неофітом і подарований володарці Почаєва Анні Гойській, яка передала образ до монастиря, де він прославився багатьма чудесами. Художники писали численні копії з шанованої ікони.
Автор даного твору, зберігаючи деталі іконографії, дещо відходить від канонічного зображення ликів Богоматері та Ісуса, робить їх округлими і повновидими, наділяє маленькими очима і яскравим рум’янцем.
Розмір: 110 х 74
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Деревок Любешівського району
Джерела:
Старовинний образ із поліського села є класичним взірцем Почаївської ікони Богородиці для Волині [Електронний ресурс] // Район.Історія : [сайт]. – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/725715-starovinniy-obraz-iz-poliskogo-sela-e-klasichnim-vzirtsem-pochaivskoi-ikoni-bogoroditsi-dlya-volini. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Почаївська Ікона Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 240–241 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Дмитрій»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1729
Ікона «Святий Дмитрій» (1729)
м. Луцьк, Волинська область
Святий Дмитрій – проконсул міста Солунь III ст., християнський великомученик.
Автор зображує Дмитрія воїном Христовим, акцентуючи увагу на мучеництві: іменування ікони, хрест у руці Святого, вибір житійних клейм «Суд над Святим Дмитрієм» і «Страта Святого Дмитрія». Пластика постаті обмежена, її виявляють лише складки одеж. Декоративний елемент в ікону вносять ретельно прописані малярем орнаменти на щиті і панцирі, що імітують карбований метал. Внизу ікони намальований донатор (лат. той, що дарує) – замовник ікони. Напис на поземі називає донатора Баглика Юхимовича і вказує дату створення ікони – 1729 рік.
Розмір: 111 х 80
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Кримне Старовижівського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Святий Дмитрій» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинської єпархії Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/143-ikona-sviatyi-dmytrii/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Дмитрій // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 236–237 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1736
Ікона «Христос Вседержитель» (1736)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона є парною до ікони «Святий Миколай» 1736 р. Вони писалися для намісного ряду іконостасу. Правильні риси обличчя, тонкі лінії бороди та вусів, пишне волосся надають образу Христа витонченості і духовної теплоти. В одежах автор використовує насичені червоний і синій кольори. Червоний хітон на широкому рукаві і горловині укладений глибокими вишуканими складками. Драперії синього гіматію, написані крупними площинами, підкреслюють кремезність постаті Ісуса Христа. Це єдиний приклад у волинському іконописі, коли на відкритій книзі вміщений великий за обсягом текст. Майстер подає три вірші з Євангелія від Матвія (Мт. 25, 34-36), які оповідають про спасіння праведників на Страшному суді.
Розмір: 109 х 78,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Городині Рожищенського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 232–233 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1739
Ікона «Святий Миколай» (1736)
м. Луцьк, Волинська область
Відчуття святкової піднесеності несуть насичені соковитими кольорами волинські барокові ікони XVIII ст. Лик Святителя втілює образ благородної та мудрої старості: яскравий рум’янець на щоках, не дивлячись на старечий вік, червоні губи, життєподібність і одночасно велич. На Миколаї – білий поліставріон – фелонь, розшита червоними і синіми хрестами – який підкреслює єпископський сан Святителя і символізує прийняття ієрархом особливої божественної благодаті. Хрести на фелоні символізують страждання розіп’ятого Ісуса і відображають шанування Миколая як великого архієрея Христового. Орнамент різьбленого золоченого тла, золоті зірки на голубих полях обрамлення підсилюють загальне святкове враження. На нижній між рамній смузі розміщений напис з іменем замовника і датою створення ікони – 1736 рік.
Розмір: 109 х 79,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Городині Рожищенського району
Джерела:
Чебанюк О. Той, який має два свята на рік [Електронний ресурс] / О. Чебанюк // Локальна історія : мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України : [сайт]. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/toi-iakii-maie-dva-sviata-na-rik/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 230–231 ; іл.
Див. також:
Ікона «Іоан Богослов»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1696
Ікона «Іоан Богослов» (1696)
м. Луцьк, Волинська область
Іоан Богослов – апостол, християнський святий, проповідник, автор декількох творів Нового Заповіту.
Ікона є прикладом оповідної іконографії. Святий Іоан написаний смиренним та мудрим старцем, як автор Євангелія. Внизу ікони, за західною мистецькою традицією, яка поширюється у волинському іконописі з ХVІІІ ст., розміщені три житійні сцени: «Катування Святого Іоана у котлі», «Випробування Святого Іоана отрутою», «Прощання Святого Іоана з учнями біля могили». Епізоди захоплюють експресією і скрупульозною передачею предметів побуту та деталей архітектурного стафажу. На нижній міжрамній смузі розміщений напис про поновлення ікони у 1865 році.
Розмір: 101,5 х 70
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Святий Йоан Богослов» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська епархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/113-ikona-sviatyi-ioan-bohoslov/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Іоан Богослов // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 228–229 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святі Косьма і Даміан»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1693
Ікона «Святі Косьма і Даміан» (1693)
м. Луцьк, Волинська область
Косьма і Даміан – брати, святі-безсрібники, лікарі і чудотворці, ймовірно, жили у другій половині ІІІ – на початку IV ст.
Іконописець зображає святих як лікарів, із ступкою для приготування ліків та скринькою з мазями. Вони сповнені високої місії цілителів і проповідників Христової віри. Використовуючи невелику кількість кольорів – білий, голубий, сірий, автор моделює форми широкою гамою колористичних нюансів, завдяки чому одежі святих набувають особливої легкості і благородного звучання. У нижній частині ікони зроблений напис – молитовне звертання до Косьми і Даміана, де вони іменуються безсрібниками, чудотворцями, цілителями. На нижній міжрамній смузі – донаторський напис із датою 1693 рік.
Розмір: 116,5 х 73
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерела:
Василевська С. Ікона «Святі безсрібники Косма й Даміан» [Електронний ресурс] / С. Василевська // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/393-ikona-sviati-bezsribnyky-kosma-i-damian/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святі Косьма і Даміан // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 190–193 ; іл.
Див. також:
