Фотоколекція
Ікона «Моління»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Моління» (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ha іконі Христос зображується як Великий Архієрей, який прийшов у світ, щоб освятити «Храм нової віри». Облачення Христа відповідає тексту «Ти єси ієрей по чину Мелхиседекову» (Пс. 110,4). По праву руку Спасителя зображена Богородиця, що означає особливу близькість Матері і Сина. Зліва – пророк Іоан Предтеча. Вони перші і незмінні заступники за людей та символізують на Страшному суді милосердя (Богородиця) та істину (Іоан). За художніми якостями ікона стоїть на зламі старої і нової іконописних систем. З одного боку – витягнуті пропорції, витончена візерунчастість ліній при розробці драпірувань, а з другого – посилення світлотіньового моделювання ликів та мажорний переливчастий колорит, що базується на поєднанні яскраво-червоних фарб з блиском золота.
Розмір: 143 х 107
Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Див. також:
Ікона «Богородиця-Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця-Одигітрія» (поч. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Зображення Богородиці Одигітрії (грец, та, що вказує шлях) – найпоширеніше у волинському іконописі. Монументальний образ виразно наслідує іконописні традиції княжої Волині в умовах мистецької культури початку XVII ст. На золотому тлі чітко виступає загорнута у мафорій півпостать Богородиці з Дитям на руках. Величава і урочиста, Вона впевнено вказує на Ісуса Христа, як шлях до спасіння. Усвідомлення власної сили і абсолютний спокій виражає не по-дитячому серйозний погляд Спасителя. Емоційну насиченість образів посилює контрастне зіставлення кольорів: темних вишнево-синіх одеж Богородиці зі світлим біло-вохристим одягом Ісуса Христа.
Розмір: 112,8 x 87
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Порицьк Іваничівського району
Див. також:
Ікона «Розп’яття»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Розп’яття» (поч. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія образу відображає євангельські оповіді про мученицьку смерть Ісуса Христа на хресті (Мт. 27,33-56; Мр. 15,22-41; Лк. 23,33-49; Ін. 19,17-37).
Монументальна ікона демонструє перехідний характер від традицій XVI ст. до нового стилю. За православною традицією Спаситель зображується з розкинутими прямими руками і відкритими долонями, ніби закликає у Свої обійми весь Всесвіт. Його вигляд виражає Божественний спокій. Але пізнє Середньовіччя приносить в іконографію зображення тернового вінця, ран і крові. Напис на табличці відтворений за свідченнями чотирьох євангелістів «Ісус Назорей Цар Іудейський». Сонце і місяць символізують Новий і Старий Заповіти та сутність Ісуса Христа – Бога і людини. Скорботність поз предстоячих Богородиці і Марії, Іоана та сотника Лонгина посилюється покірливим виразом облич і непорушним спокоєм постатей. Під розп’яттям зображена Голгофа з черепом Адама, який омивається кров’ю Христа, позбавляючи все людство від гріховної скверни і даруючи можливість спасіння.
Розмір: 126 x 94
Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Святого Миколая с. Борочиче Горохівського району
Див. також:
Ікона «Зішестя Святого Духа на апостолів»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Зішестя Святого Духа на апостолів» (поч. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Πредставлена на іконі подія описана у Новому Заповіті: «А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум... І сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них» (Діян. 2, 1-11).
Іконографія твору увібрала у себе дві традиції: східно-християнську (ярусне розміщення апостолів) і західну середньовічну (присутність Богородиці). Прикметним є зображення тронної Богородиці зі схрещеними на грудях руками. Обабіч неї у три яруси попарно розміщені дванадцять апостолів, на яких сходить Святий Дух. Площинне зображення, стриманий колорит, обмежений сріблясто-вохристими відтінками і чорним – у вигляді контуру, індивідуальність спрощених ликів і жестів святих відносить ікону до творчості народного маляра.
Розмір: 92 x 61
Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Окорськ Локачинського району
Див. також:
Ікона «Спас у Славі»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Спас у Славі» (серед. XVI ст.)
м. Луцьк, Волинська область
В основу іконографії покладені біблійні тексти: видіння пророків Єзекіїля (Єз. 1, 4-6), Ісаї (Іс. 6,1-4) та Іоана Богослова (Об. 4,7).
Композиція побудована на поєднанні геометричних фігур. Постать Христа Судії вміщена у сяйво божественного вогню (червоний ромб), у славу (зелений овал), заповнену херувимами, серафимами і престолами та землю (червоний чотирикутник), в кутах якого зображення чотирьох апокаліптичних істот ангела, лева, тільця та орла, які символізують чотирьох євангелістів. Величний образ Спаса забарвлений у теплі м’які тони. Ікона відзначена монументальністю, класичною ясністю і композиційною цілісністю, гармонійним колоритом, вільним і енергійним живописом.
Розмір: 139 x 112,3
Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, золочения
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Пілганів Луцького району
Див. також:
Ікона «Спас у Славі»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Спас у Славі» (перша пол. XVI ст.)
м. Луцьк, Волинська область
3a давньою традицією зображення вміщене в заглиблення на лицевій поверхні іконної дошки, яке називається ковчегом (ст.-слов. ящик, скриня) – особливим сакраментальним сховищем священного образу.
Ікона представляє народну течію у волинському іконописі ХVІ ст. Вона відзначена площинністю і лінійною стилізацією з перевагою графічного контуру. Схематично, спрощено трактовані престол і небесні сили, які виконані тонкими чорними лініями з моделюванням крил та облич білим кольором. Різка чорна лінія, що окреслює риси лику Христа, надає йому суворого виразу. Графічно виділені і складки одягу Спаса з рідкісним для українського малярства зіставленням зеленого та фіолетового кольорів. Фіолетовий колір хітону, який утворюється шляхом змішання основних кольорів червоного і синього, символізує тілесні муки і страждання Сина Божого. Зелений колір гiматію символ вічного життя і перемоги над смертю.
Розмір: 120 x 80
Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, золочення
Див. також:
Ікона «Холмська чудотворна ікона Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Холмська чудотворна ікона Богородиці» (ХІ ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона належить до іконографічного типу Дексіократуса (грец. Пра- воручиця), в основі якого уподібнення Богоматері до скінії, тобто церкви, де Христос як первосвященик править літургію та приносить самого себе у жертву. Напівлежача поза Ісуса є прообразом зображення Христа у гробі та Його воскресіння. Ікона вражає особливою проникливістю образу та неперевершеними художніми якостями. Витончені лики Богоматері та Ісуса сповнені м’якості і теплоти. Зеленкувато-оливковий санкир на лику Марії просвічує крізь жовтувате вохрення. Лик Христа світліший, з інтенсивною підрум’яною. Кіновар’ю написані вуста та монограми на золоченому тлі. Глибоко-вишневий «імператорський» пурпур мафорію Богородиці благородно поєднується із золотом асисту на гіматії Христа. У сумному погляді Богородиці на Дитя вираз світлої печалі, ясними очима Син зазирає у бездонні у своїй доброті очі Матері.
На звороті ікони напис «КҮПАРІСЕ сиреч понаш [ему] ЦИПРИСЪ», виконаний пізнім уставом і, ймовірно, датується XVII ст. На поручах і мафорії Богородиці розміщуються три золоті прямокутні і срібна округлої форми пластини, виконані у техніці перегородчастої емалі. Колір емалей синій, блакитний, червоний, білий.
Розмір: 96,5 х 66,5
Матеріали і техніка: дерево (кипарис), левкас, темпера, золото, срібло, золочення, емалі
Див. також:
