Новини
Науковці Дубенщини запрошують до участі в науково-краєзнавчій конференції
Державний історико-культурний заповідник м. Дубно з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок проводить наукову конференцію присвячену історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні. Захід заплановано провести у вересні 2024 р. у Дубенському замку.
Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:
1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;
2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;
3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;
4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.
5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;
6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;
7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;
8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;
9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.
Інформаційний лист знаходиться за посиланням:
Новини
Наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність»
У червні 2024 року на базі Волинського краєзнавчого музею відбудеться VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена до 95-річчя Волинського краєзнавчого музею та до 75-річчя Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.
Для обговорення пропонуються наступні теми:
- Волинський краєзнавчий музей та Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки в історії українського музейництва;
- Олена Пчілка: постать на тлі епохи і сучасності (до 175-річчя від дня народження);
- особистості в історії музейної справи на Волині;
- формування та диджиталізація Музейного фонду України;
- музеї у збереженні та інтерпретації культурної спадщини.
Заявки на участь у конференції необхідно подати до 1 червня 2024 року.
Джерело: Волинський краєзнавчий музей
Новини
8 випуск «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини»
У Волинському ліцеї імені Нестора Літописця відбулася презентація 8-го випуску «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини». Усім присутнім поціновувачам історії рідного краю та друкованого слова директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук подякував за популяризацію рідного краю та розповів про перспективи розвитку краєзнавства на Кременеччині.
У виданні подана пізнавальна інформацію про життя єврейської громади у період хвороб та епідемій, пісенний фольклор та шлюби на межі ХІХ–ХХ ст. на Кременеччині.
Один із примірників збірника автори передали до фондових колекцій Кременецького краєзнавчого музею.
Джерело: Кременецький краєзнавчий музей
Визначні події
Зоріан Доленга-Ходаковський (Адам Чарноцький) – польський фольклорист, етнограф, археолог : 240 років від дня народження
4 квітня 2024 року виповнюється 240 років від дня народження Зоріана Доленги-Ходаковського (Адам Чарноцький) – польського та українського фольклориста, етнографа, археолога.
Народився Адам Чарноцький 4 квітня 1784 року в селі Гайна, неподалік містечка Несвіж Новогрудського повіту Новогрудського воєводства Речі Посполитої, (нині Мінська обл., Білорусь) в шляхетській родині Якуба Чарноцького. В 1800 році закінчив Слуцьке повітове училище. У 1812 році під іменем Зоріана Любранського брав участь в наполеонівських походах у складі французької армії. Згодом звільнився з військової служби і, щоб не бути відданим уряду Олександра І, 1814 року поселився в Україні. Відтоді назавжди змінив своє справжнє ім’я – Зоріан Доленга-Ходаковський. Саме під цим псевдонімом він увійшов в історію слов’янознавства. Того ж року переїхав до Кременця. Там чотири роки працював у бібліотеці Вищої Волинської гімназіх та у приватній бібліотеці Тадеуша Чацького. Впродовж 1816–1817 років наполегливо і невтомно збирав усну народну творчість, музично-пісенний фольклор Галичини та Волині. У 1817 році на короткий час вибрався з Кременця до Польщі, а на початку 1818 року відвідав Перемишль, де вивчав архітектуру міста, мандрував навколишніми українськими селами Надсяння, збирав фольклорний музично-пісенний матеріал.
Зоріан Доленга-Ходаковський один із засновників української фольклористики. В 1814–1819 рр. подорожував по Україні, а також Півдні Білорусі та Польщі, збирав і записував народні пісні, казки, повір’я, загадки, обряди, звичаї, намагаючись знайти відповідь на питання щодо етногенезу слов’ян (слов’янської спільності та прабатьківщини слов’ян) і давньої слов’янської історії та культури. Видав працю «Про слов’янство перед християнством». Описав багато городищ і курганів у Галичині, на Волині й Поділлі. На матеріалах розкопок прагнув розробити теорію про єдність праслов’янської культури. Із збірника Зоріана Ходаковського користувалися Микола Максимович, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Володимир Гнатюк. В їхніх виданнях записи пісень були опубліковані лише частково. Більшість зібраного матеріалу, зберігалися в рукописах та копіях. Із записів збирача нині відомі лише три збірки — два писані латиною, один — російським правописом початку XIX століття.
29 листопада 1825 року на 41 році життя раптово померає Зоріан Доленга-Ходаковський.
Література
Зоріанъ Доленга-Ходаковській // Папинъ А. Н. История русской этнографии / Папинъ А. Н. – С.-Петербургъ : Типографія М. М. Стасюлевича, 1891. – Т. 3 : Этнографія малорусская. – С. 38–87.
Ошуркевич О. Ф. Зоріан Доленга-Ходаковський і Волинь / О. Ф. Ошуркевич // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф., 11-13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 57–58.
Нові надходження
2024-04-15 15:18:40
Миненко Ю. Штрихи до портрета автора «Ляменту міщан острозьких 1636 року»
Миненко Ю. Штрихи до портрета автора «Ляменту міщан острозьких 1636 року» / Ю. Миненко // Слово і час. – 2016. – № 9. – С. 92–96.
Анотація: У статті розглядається питання автора «Ляменту міщан острозьких 1636 року», останнього твору острозького літературного кола кінця XVI – першої половини XVII ст. Досліджено, якого походження був автор твору, коли міг навчатися в Острозькій академії, чи був це його єдиний твір.
Джерело: Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
2024-04-15 15:07:31
Скакальська І. Життєпис Семена Жука: public history
Скакальська І. Життєпис Семена Жука: public history / І. Скакальська // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки. – 2023. – Вип. 34. – С. 54–58.
Анотація: У статті проаналізовано роль публічного дискурсу щодо промоції імені Семена Жука. Це допоможе з’ясувати, по-перше як використання Public History, сприятиме популяризації його діяльності. По-друге, який вплив має публічна історія на суспільство, на прикладі поширення інформації про Семена Жука. Зокрема, через онлайн комунікації, музейні експозиції, публічні лекції для широкої аудиторії. По-третє, С. Жук був знищений більшовиками, як і тисячі сучасних українців, а його ім’я надовго було забуте. Інструментами публічної історії маємо популяризувати своє минуле.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
2024-04-12 14:26:09
Дяченко В. Громадсько-просвітницька діяльність Олександра Цинкаловського
Дяченко В. Громадсько-просвітницька діяльність Олександра Цинкаловського / В. Дяченко // Літопис Волині. – 2018. - Вип. 19. – С. 139-142
Анотація: Стаття присвячена дослідженню життєвого та наукового шляху видатного дослідника Волині – Олександра Миколайовича Цинкаловського (1898-1983). Подано біографічну довідку в якій головну увагу зосереджено на окресленні життєвого шляху вченого, процес його становлення як науковця та формування світогляду як дослідника волинського краю. Визначено головні напрямки наукової спадщини історика у галузі археології, етнографії, фольклористики, топоніміки, історичного краєзнавства Волині. Розкрито громадсько- просвітницьку, культурно-освітню роботу вченого. Висвітлено його участь у діяльності товариства «Просвіта» та просвітянському русі за утвердження та збереження духовної, релігійної, національної самобутності волинян. Зроблено спробу продемонструвати роль краєзнавчих досліджень Олександра Цинкаловського для наукової еліти та інтелегенції Волині для збереження власної самоідентифікації та національної приналежності. Проаналізовано значення досліджень науковця які він ввів до наукового обігу та популяризував на сторінках друкованого науково-популярного видання товариства «Просвіта» – «Життя і Знання». Олександр Цинкаловський розумів усю важливість підтримки й розвитку досліджень історії та культурного життя рідного краю навіть у еміграції, саме тому, його просвітницька діяльність стала важливою складовою культурно-просвітницької роботи вченого. Постать науковця є прикладом справжнього патріота для молодих поколінь, а його науковий доробок слугує першоджерелом для сучасного дослідника.
Джерело: Журнал «Літопис Волині»
2024-04-12 13:32:36
Данилюк Н. Лінгвокраїнознавчі коментарі до топонімів у словнику О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся»
Данилюк Н. Лінгвокраїнознавчі коментарі до топонімів у словнику О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» / Н. Данилюк // Літопис Волині. – 2018. - Вип. 19. – С. 135-139
Анотація: У статті розглянуто фундаментальну працю О. Цинкаловського – словник «Стара Волинь і Волинське Полісся» (Вінніпег, 1984–1986). Звернуто увагу на специфіку лінгвокраєзнавчих коментарів, наведених у лексикографічному виданні до власних географічних назв. З’ясовано, що серед 1442 вміщених у книзі найменувань представлено такі різновиди топонімів: назви населених місць – ойконіми (назви міст, містечок і сіл – астіоніми, назви внутрішньоміських та внутрішньосільських об’єктів, зокрема районів та кутків – урбаноніми), назви водних об’єктів – гідроніми (назви озер – лімноніми, назви річок – потамоніми, назви боліт – гелоніми), назви частин рельєфу (височин, горбів, урочищ, могил) – ороніми, назви лісів – дрімоніми, назви доріг і проїздів – геоніми, назви вулиць – годоніми тощо. Велика частина топонімів походить від назв типових для Волині рослин, напр.: Березна Татарська, Березовичі, Березно, Березина; Вишневець Новий, Вишневець Старий, Вишеньки, Вишнів; Дубенка, Дубина, Дубище, Дубечно, Дубно; Калинівка. В основі багатьох найменувань лежать також назви тварин, птахів, риб, комах: Вовча, Вовчківці, Вовчий Кут; Кобиля, Кобилє, Коневичі; Козел, Козин, Козятин; Качин, Качичин, Качки, Зозулинці; Карасин; Комари, Комарівка та ін. Кілька одиниць спричинені назвами природних ресурсів, зокрема: Камінка, Камінне, Камінна Гора й ін. Низку топонімів зумовлюють кольороназви: Біле, Біла Криниця, Білин, Біличі; Красне, Красний Бір й ін. Окрему групу формують антропонімні назви, утворені від власних імен або прізвищ людей: Аннопіль, Аноніни, Базалія, Володимир, Іваннє та ін. Звернуто увагу на авторське тлумачення ойконіма й хороніма Волинь (Велинь). Виявлено добру обізнаність дослідника з історичними джерелами, зафіксованими в різних документах перейменуваннями, варіантними формами, намагання відшукати мотивацію найменувань. Зроблено висновок про доцільність використання матеріалів словника для мовознавчого вивчення топонімії історичної Волині (сучасних Волинської, Рівненської, частини Хмельницької та Житомирської областей).
Джерело: Журнал «Літопис Волині»
