Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Мужчина в зимовому одязі з околиць Кременця. 1925-1939 рр.
Етнографія Волині
Мужчина в зимовому одязі з околи...

Інше





Галерея

Тутковський Павло Апполонович (1858-1930)
Геолог, географ, один із фундаторів Української академії наук (перший голова її Правління), Національної бібліотеки Української Держави і Національного геологічного музею, організатор і перший директор Інституту геологічних наук Академії наук УРСР, академік АН УРСР.
Народився Павло Аполло­нович 1 березня 1858 року в міс­течку Липовець Київської губернії (тепер Вінницька область). Батько Аполлон Лукич був випускником юридичного факультету Київського університету і працював суддею на Волині й Київщині.
Закінчивши зі срібною медаллю Житомирську гімназію Павло Аполлонович вступив до Київського університету на природниче відді­лення фізико–математичного факультету, де в той час викладав ви­датний учений К.М. Феофілактов. Тутковський успішно навчався і вже на третьому курсі був нагороджений золотою медаллю імені професора Рахманінова.
Після закінчення навчання Феофілактов рекомендував здібного сту­дента Тутковського на кафедру геології і мінералогії з метою підго­товки до отримання професорського звання. Через рік його призначають кон­серватором мінералогічного і геологічного кабінету. Пізніше був викладачем у середніх школах Києва та інспектором i директором народних училищ на Волині.
У 1900 р. на запро­шення академіка О.П.Карпінського він погодився стати по­заштатним співробітником Геологічного комітету Росії. Йому було доручено проводити геологічну зйомку шістнад­цятого аркуша Десятиверстної карти Росії. Це була вели­чезна, майже недосліджена територія північно–західної час­тини України. В розпорядження вченого надходили геоло­гічні матеріали з 500–кілометрової траси будівництва Києво–Ковельської залізниці, де проводилися бурові та земляні роботи.
Волинський період у науковій діяльності вченого виявився найпродуктивнішим – були встановлені межі по­ширення кристалічних порід, овруцьких пісковиків, крейдових, еоценових і міоценових відкладів різноманітних форм рельєфу четвертинного періоду, тектонічних дислокацій, карстових процесів, артезіанських джерел. Результати геологічних досліджень Тутковського широко висвітлювалися у численних наукових статтях і моногра­фіях. У 1909 р. Московське товариство любителів при­родознавства, антропології та етнографії нагородило Павла Аполлоновича золотою медаллю.
У 1911 р. в Московському університеті Тутковський успішно захистив дисертацію на тему "Викопні пустелі Північної півкулі" і йому одноголосно було присуджено на­уковий ступінь доктора географії. Він став першим доктором географії в Україні. Того ж року Казанський університет за комплекс опублікованих праць присудив йому науковий ступінь доктора мінералогії і геогнозії без за­хисту дисертації.
3 1914 р. — професор Київського університету. Брав активну участь в організації Української академії наук, один із перших 12-ти дійсних членів Академії, у 1919-1930 роках — голова її Фізично-математичного відділу. У 1921-1926 роках очолював Комісію по виучуванню природних багатств України. У 1924р. його призначають головою науково–дослідної кафедри геології, а в 1926 році ця кафедра реорганізову­ється в науково–дослідний Інститут геології. Його директором до кінця життя був Павло Аполлонович. Нині цей інститут – головна наукова геологічна установа в Україні, альма–матір усіх інших інститутів геологічного профілю.
Внесок П. А. Тутковського в науку різнобічний. Він працював практично у всіх галузях науки про Землю. Багато його праць присвячено питанням мінералогії, петрографії, палеонтології, стратиграфії, регіональній і динамічній геології, четвертинним відкладам і проблемам четвертинного періоду, геоморфології, фізичній географії, етнографії та етнології, гідрогеології, корисним копалинам, крає- і ландшафтознавству, природному районуванню, науковій бібліографії та термінології.
Характерною особливістю його наукової творчості було те, що більшу частину його багатющої спадщини (він опублікував понад 1000 праць) було присвячено Україні.
Дата: 26 березень 2009 09:12
Переглядів: 4113
Завантажень: 0