Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Свято-Воскресенський собор XIX ст. м. Рівне
Пам'ятки. Рівне
Свято-Воскресенський собор XIX с...

Інше





Галерея

Гольдфаден Авраам (1840-1908)
12 липня 1840 року в повітовому містечку Старокостянтинові на півдні Волинської губернії (тепер Хмельницька область) в родині годинникаря Гольдфадена народився син Авраам. Ще підлітком Авраам почав писати вірші на живій розмовній мові ідиш. Він приймав участь у «пуримшпілях», щорічних святах пурим.
У 1866 році закінчив Житомирське рабинське училище, яке в той час було провідником ідей Гаскали (просвітницький рух, який виник у Східній Європі у другій половині ХІХ століття). Перші спроби грати на сцені Гольдфаден здійснив саме в училищі: виконав головну (жіночу) роль у п’єсі “Серкеле” Шлоймо Еттінгера. Він займався також літературною творчістю – видав дві збірки пісень комедію “Тітка Сося” (“Ди муме Сосьє”, 1869), які мали успіх серед широкого єврейського загалу. Дев’ять років Гольдфаден вчителював у єврейських казенних училищах Сімферополя та Одеси. Але потяг до літератури виявився сильнішим – 1875–1876 рр. А. Гольдфаден видає газети на ідіше у Львові та Чернівцях, продовжуючи писати п’єси, які на той час не було кому грати.
Свої поезії він видавав під промовистими назвами «Єврейка» і «Єврейчик». У 70-ті роки ХІХ ст. пісні та вірші А. Гольдфадена вже входили до репертуару бродерзінгерів. Особливий успіх мав побутовий діалог “Дві сусідки” (“Ді хсіде”).
В 1876 р. поселився в місті Ясси (Румунія) і організував першу єврейську професійну театральну трупу. Спочатку виступав як режисер, - виховав ціле покоління талановитих єврейських акторів (Сабіна, Співаковський, Кеслер та ін.).
Репертуар трупи складався з переважно з п’єс самого Гольдфадена, таких як “Шмендрик” (“Недоросток”), “Бабуся та онук” (“Ди бобе мит дем эйникл”), “Рекрут”. Він насичував свої п’єси фольклорним матеріалом, який вміло аранжував. В своєму акторському мистецтві Гольдфаден розвинув традиції народних дотепників бадхенів (скоморохів).
За 30 років він написав 40 багатоактних і одноактних комедій, драм, мелодрам, оперет. Серед них були шедеври. Це і побутові комедії «Німа наречена, «Шмендрик», мелодрама «Бабуся і онучок», оперета «Доктор Альмасадо», народна драма «Бар-Кохба». Гротеск в своїх п’єсах Гольдфаден вдало поєднував з реалістичними характеристиками персонажів.
Гольдфаден спочатку працював у Румунії, потім переїхав до Одеси. Саме тут були вперше показана “Чаклунка” (“Ди кишефма-херн”), “Фанатик, або Два йолопи” (“Дер фанатик, одер Ди цвей кунилемлех”), “історична” оперета “Суламіф” (“Шуламіс”), музичні арії з якої швидко перетворилися на народні пісні. На той час у трупі було вже більш 40 акторів та хор.
В 1878-1883 роках трупа Гольдфадена виступала в Російській імперії, зокрема в Україні (Одеса, Харків, Київ). Після успіху трупи Гольдфадена на Україні почали виникати й інші єврейські трупи, деякі з них були створені учнями Гольдфадена (зокрема, Співаковським). Та в 1883 році царський уряд заборонив гастролі всіх єврейських труп в Росії. Гольдфаден назвав свій театр «Німецькою трупою» і переїхав до Варшави (1885-1887).
Потім Гольдфаден переїхав до Нью-Йорку (1903), знов спробував зайнятися журналістикою – заснував “Єврейську ілюстровану газету”. Театр Гольдфадена не мав в Америці такого успіху, як у Східній Європі, американська публіка не сприймала його п’єси. Постарілий Гольдфаден помер у 1908 році в Нью-Йорку.

Назаренко Є. Авраам Гольдфаден – батько єврейського театру / Є. Назаренко // Звягель древній і вічно молодий : тези Всеукр. наук.-краєзн. конф. з нагоди 200-річчя утворення Волин. губернії, 200-річчя Волин. єпархії та 200-річчя найменування м. Звягеля Новоградом-Волинським / Виконком Новоград-Волин. міськ. Ради народ. депутатів, Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т удосконалення вчителів, Новоград-Волин. регіон. відділення т-ва дослідників Волині, Обл. орг. спілки журналістів Укр. – Новоград-Волинський, 1995. – С. 137-138.
Полякова Ю. Марко Кропивницький та Авраам Гольдфаден: історично-творчі паралелі / Ю. Полякова // Мистецтвознавчі записки : зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 18. – С. 153-160.

Фото з сайту:
http://persons-info.com/
Дата: 16 липень 2013 11:19
Переглядів: 904
Завантажень: 0