Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Шляхи і митниці Володимирського повіту Волинського воєводства XVI-середини XVIІ століття
Мапи Волині
Шляхи і митниці Володимирського ...

Інше





Галерея

Замок кн. Радзивілів, смт Олика, Ківерцівський район, Волинська область
У 1558-1567 рр., згідно з написом на пам'ятній плиті із пісковина 1564 р., для князя Миколи Чорного (1515-1565) на мисі при злитті рік Оличі та Миловиці будується чотирикутна фортеця з бастіонами по кутах – одна з перших в Україні. Роботи щодо зміцнення укріплень завершилися у 1640 р. Про оборонну міць фортеці свідчить той факт, що на протязі 1591-1648 рр. вона витримала багато облог. Фортифікаційні споруди складалися з валу та чотирьох бастіонів з вежами. У центрі планувалося спорудити князівський палац. У XVIII ст. фортеця втратила оборонне призначення. Військова залога залишалася тут до 1794 р.
Про початковий вигляд замку дає уявлення його найдавніше зображення роботи невідомого автора — гравійований (мідєрит) ландкартний план XVII ст. (за іншими даними – XVIII ст.) зі збірки Павліковських у Львові. На ньому зображено замок з польоту птаха.
На плані виразно намальовано чотирикутник із штучно насипаних та підмурованих валів з чотирма наріжними бастіонами, а також різного розміру невеликі будинки в центрі – на дитинці, з трьох сторін. Окрім двох башт, розташованих у середині бастіонів, було ще дві в межах дитинця. Найвища, чотириповерхова, стояла біля палацу. Він, згідно з інвентарем 1686 р., складався з семи покоїв, каплиці, горішньої зали та чотирьох долішних кімнат й аптечки. З правого боку від брами мали бути ще якісь "дерев'яні приміщення". Окрім того, в середині дитинця розміщувалася також стайня та дві криниці: одна у вежі, інша — під валом, між мурами.
Не дивлячись на те, що після смерті князя Альбрехта Станіслава Радзівіла олицькі ординати мешкали переважно у Несвіжі, замок в Олиці перебудували на палац. Про це свідчить інвентар з січня 1737 р.. Від містечка провадили до замку ворота, "повністю мальовані простою фарбою під мармур". Далі знаходився міст, зведений над ровом, а за ним – брама "з каменю в квадрат тесана", на ній – плита з написом 1640 р. та фігурою Матері Божої Лоретанської з білого алебастру. По боках брами вміщено "на залізних прутах індекси до астрономічних компасів, перед тим намальованих на мурі". Над брамою – постамент, "ніби ґанок мурований з цегли", що служив великого розміру кам'яній скульптурі Св. Михайла з крилами залізної або позолоченої мідної бляхи. З обох сторін від брами стояли приміщення для сторожі – кордегардії.
У результаті перебудов замку на резиденцію, що тривали приблизно до 1760 р., з'явилась єдина палацова споруда (100x98 м) по периметру дитинця старої фортеці. Головне житло, під час будівництва якого були використані стіни старого палацу, займало південно-східну сторону внутрішнього двору. Це була прямокутна в плані триповерхова споруда з підвалами і з ризалітом у центрі з боку міста. З однієї сторони центральної частини будівлі знаходився склепінчастий воротний проїзд, а з іншої – вхід з дитинця у палац. Зовні була закладена тераса, що закривала нижній поверх палацу.
Брами замку в Олиці були зроблені подвійними, подібно до інших замків Радзівілів у Несвіжі та Білій. Передня, нижча, нагадувала тріумфальну арку; над нею була розміщена каплиця. Друга брама, внутрішня, увінчувалася двоярусною годинниковою вежею. Її нижня, широка, основна частина була включена в крило замку і мала форму видовженого восьмикутника. У 1755 р. за проектом Якуба Фричиньського брами щойно були виведені з фундаментів будівничим Яном-Юрієм Кнакфусом, який одночасно був садівником.
Замковий комплекс мав вигляд майже правильного квадрата, утвореного насипними валами та чотирма кутовими бастіонами, на яких раніше стояли дозорні вежі, з палацом у центрі. З трьох боків укріплення було оточене ровом, облицьованим цеглою. Вся ця територія займала 2,7 га. На кінець XIX ст. два замкові бастіони з чотирьох були вже зруйновані.


Терський С. Олика. Історичний нарис / С. Терський ; М-во освіти та науки України, Держ. Фонд фундаментальних досліджень, Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, Львів. іст. музей. - Львів : Новий час, 2001. - С. 31-33. - (Літописні міста Волині. Вип. 1.).

Фото з сайту: http://www.audiovis.nac.gov.pl/
Дата: 20 січень 2015 14:32
Переглядів: 2895
Завантажень: 0