Круглий стіл до 385-ї річниці від дня народження гетьмана Івана Мазепи
19 березня 2024 року об 11 год. у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться круглий стіл, присвячений 385-й річниці від дня народження гетьмана Івана Мазепи.
Програма заходу:
1. «Гетьман Іван Мазепа як полководець: маловідомі сторінки біографії» – Тарас Чухліб, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, директор Науково-дослідного інституту козацтва.
2. «Перебування Івана Мазепи у Дубні. Меморіалізація пам’яті» – Юрій Пшеничний, кандидат історичних наук, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубно.
3. «Постать гетьмана Івана Мазепи в українській еміграційній історіографії» – Галина Клинова-Дацюк, кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.
4. «Іван Мазепа – козацький політик, який став українським державним діячем» – Олександр Крупка, кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.
5. «Доба Івана Мазепи у творчості Тараса Шевченка» – Віктор Гром, старший викладач кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.
6. «Пісенна спадщина доби Івана Мазепи» – Назар Волощук, магістр культурології, головний спеціаліст управління культури і туризму Рівненської обласної військової адміністрації, кобзар.
7. «Літературна спадщина, присвячена постаті Івана Мазепи» – Валентина Тюска, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету, зі студентами.
Модератор – Олександр Булига, директор КЗ «Рівненський обласний краєзнавчий музей» РОР
Захід проходитиме у змішаному форматі оф та онлайн, підключення за посиланням: посилання на конференцію zoom
Ідентифікатор конференції: 874 1635 6518
Код доступу: vruKk5
Юзеф Лободовський – польський письменник, поет, перекладач, публіцист, українознавець : 115 років від дня народження
19 березня 2024 року виповнюється 115 років від дня народження Юзефа Лободовського – польського письменника, поета, перекладача, публіциста, українознавця, який у 30-х роках ХХ ст. проходив військову службу в м. Рівне та був членом поетичної групи «Волинь».
Народився Юзеф Лободовський 19 березня 1909 року в с. Пурвішки (нині село Сувалківського воєводства, Польща). Мав по батьковій лінії предка з українських козаків (сам вів свій родовід від гетьмана Г. Лободи). Раннє дитинство провів у Любліні (нині місто в Польщі). З 1914 року його сім'я жила в Росії. 1922 року повернувся до Любліна, де навчався у гімназії (1922–1931). Дебютував у 1929 році збіркою «Słońce przez szpary», а через рік вийшла збірка «Зоряний псалтир». У 1931 році почав вивчати право в Люблінському католицькому університеті. Співзасновник Люблінського об'єднання письменників. Заснував два літературні журнали: «Barykady» та «Dźwigary». Писав також для соціалістичного видання «Trybuna». У 1933 році Лободовський переїхав до Варшави. 1933–1934 рр. відбував військову службу в Школі підхорунжих у м. Рівне. 1935 р. побачила світ його збірка поезій «Розмова з Батьківщиною», 1936 р. – «Кінь отамана Лободи» та «Демонам ночі» (остання 1938 р. відзначена Нагородою молодих Польської академії літератури). 1937–1938 рр. редагував у Луцьку тижневик «Wolyn». Під час Другої світової війни включився у збройну боротьбу, брав участь у боях на фронтах багатьох європейських країн. Після закінчення війни назавжди оселився в Мадриді, де став популяризатором польської культури. Співпрацював з польською еміграційною пресою.
Вважав себе продовжувачем «української школи» в польській літературі. Загалом присвятив своїй першій Батьківщині (так називав Україну) та її діячам поему «Похвала Україні» (укр. переклад С. Гординського), кілька збірок поезій, чимало віршів: «Пісня про Україну» (1959, паралельно – польський оригінал і український переклад С. Гординського), «Полісся», «Волинські думи», «Гуляйполе», «Київські ворота», «Дума про отамана Петлюру», «Юрію Косачеві», «Т. Шевченко», «Українським поетам», «Видіння», «Митрополит Андрей Шептицький» та ін. Перекладав на польську мову Т. Шевченка, Лесю Українку, С. Гординського, Л. Полтаву, Я. Славутича. Опублікував низку перекладів творів українських поетів у збірці «Банкет зачумлених» (1954). Лауреат численних літературних нагород, зокрема паризької «Kultury» (1961), Фундації А. Южиковського в Нью-Йорку (1967) та ін.
Помер Юзеф Лободовський у 1988 році в Мадриді (Іспанія), похований у Любліні.
Література
Греля-Кравченко С. Юзеф Лободовський – митець, мислитель, бунтар та українофіл. Життя і творчість : монографія / С. Греля-Кравченко. – Луцьк : Синя папка, 2019. – 248 с.
Котис О. Юзеф Лободовський і тижневик «Волинь» / О. Котис // На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 97–102.
Лободовський Юзеф [Електронний ресурс] : довідка // Знаменні та пам'ятні дати Рівненщини : [сайт]. – Режим доступу: https://calendar.libr.rv.ua/events/dates/28/information?returnTo=%2F2024%2Fdates%2Fmonths%2F3. – Назва з екрану.
Меморандум про співпрацю
Сьогодні, 15 березня 2024 року в рамках співпраці з музеями директорка Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки Валентина Петрівна Ярощук та директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Степанович Булига підписали Меморандум про співпрацю в проєкті «Історична Волинь». Установи мають на меті зберігати та популяризувати історичну краєзнавчу спадщину Волині у різних їх вимірах: історичному, культурному, мистецькому, соціальному, науковому. Підписання Меморандуму відкриє широкі можливості для спільної роботи з популяризації історії краю, забезпечить доступ до необхідних ресурсів щодо історії Великої Волині.
Сподіваємося, що наша співпраця буде плідною та насиченою!
Микола Павлович Ковальський – український вчений, історик, краєзнавець : 95 років від дня народження
19 березня 2024 року виповнюється 95 років від дня народження Миколи Павловича Ковальського – українського джерелознавця, історика, доктора історичних наук (1984), професора (1985), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), академіка Міжнародної Слов'янської Академії наук (США), члена Української вільної академії наук в США (2000), голови Острозького осередку Українського історичного товариства, керівника Острозького відділення Інституту археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1999 р.), відзнакою Президента України, медаллю «Захиснику Вітчизни».
Народився Микола Павлович 19 березня 1929 року в м. Острог. У 1946 році закінчив Острозьку середню школу № 1, в 1947 – педагогічне училище. У 1952 році закінчив історичний факультет Львівського державного університету. Протягом 1950–1953 років – учитель історії в місті Острозі, у 1956–1958 роках – методист кабінету педагогіки Львівського обласного Інституту удосконалення вчителів. 16 червня 1958 року М. П. Ковальський захистив кандидатську дисертацію «Зв'язки західноукраїнських земель з Російською державою: друга половина XVI–XVII ст.», після чого йому було присвоєно вчене звання кандидата історичних наук. У 1963 році Микола Павлович переїхав на Дніпропетровщину, якій присвятив більше 30 років свого життя і діяльності. 13 січня 1965 року Ковальський отримав учене звання доцента. 23 листопада 1985 року Микола Павлович захистив докторську дисертацію «Джерела з історії України XVI – першої половини XVII ст.». 9 серпня 1985 року Миколі Павловичу Ковальському було присвоєно звання професора по кафедрі історіографії та джерелознавства. У 1994 році Микола Павлович повернувся до рідного Острога, де працював проректором з наукової роботи Національного університету «Острозька академія».
Микола Павлович Ковальський є провідним спеціалістом України у галузях джерелознавства історії України, історії друкарства в Україні, історичної бібліографії, музеєзнавство, археографія. Він є автором понад 500 друкованих праць, у тому числі 38 монографій, навчальних і методичних посібників, брошур, понад 300 наукових статей. Найбільш важливі праці: «Источниковедение истории Украины XVI – первой половины XVII века: части 1-4», «Источники по социально-экономической истории Украины XVI – первой половины XVII в.: структура источниковой базы», «Анализ архивных источников по истории Украины XVI-XVII вв.», «Етюди з історії Острога: нариси» та ін. Микола Павлович Ковальський підготував 27 кандидатів та 6 докторів історичних наук. Помер Микола Павлович 5 жовтня 2006 року в м. Острог, де й похований.
Література
Мельник О. В. Освітянська діяльність Миколи Ковальського (друга половина 1990-х – середина 2000-х років) / О. В. Мельник // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. / ред. В. В. Вербець. – Рівне : РДГУ, 2016. – С. 38–42.
Мельник О. Громадська діяльність Миколи Павловича Ковальського / О. Мельник // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : зб. наук. пр. / гол. ред. І. Д. Пасічник. – Острог, 2017. – С. 24–30.
Ковальський Микола Павлович [Електронний ресурс] : довідка // Знаменні та пам'ятні дати Рівненщини : [сайт]. – Режим доступу: https://calendar.libr.rv.ua/events/dates/27/information?returnTo=%2F2024%2Fdates%2Fmonths%2F3. – Назва з екрану.
Трофимович В. Життя заради науки (до 85-річчя з дня народження видатного українського історика Миколи Ковальського) / В. Трофимович, О. Мельник // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : зб. наук. пр. / гол. ред. І. Д. Пасічник. – Острог, 2014. – С. 49–88.
Костюк Л. В. Обряд «зальотів» (сватання) на Південній Волині кінця ХІХ – середина ХХ століття
Костюк Л. В. Обряд «зальотів» (сватання) на Південній Волині кінця ХІХ – середина ХХ століття / Л. В. Костюк // Сучасний рух науки: тези доп. VII Міжнародної практичної інтернет-конференції, 6-7 черв. 2019 р. – Дніпро, 2019. – С. 839–843.
Анотація: На сьогоднішній день обряди та традиції зальотів (сватання) нареченої Південної Волині трохи призабуті, все частіше обмежуються урочистою вечерею зі знайомством з батьками, на якому пара і оголошує про своє рішення одружитися. А раніше сватання нареченої було одним з найяскравіших звичаїв, і саме після зальотів (сватання) було зрозуміло, відбудеться весілля, чи ні.
Джерело: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Бондарчук Я. Острозька слов'яно-греко-латинська академія – як осередок національного та духовного формування особистості
Бондарчук Я. Острозька слов'яно-греко-латинська академія – як осередок національного та духовного формування особистості / Я. Бондарчук // Етнічна історія народів Європи. – 2005. – Вип. 19. – С. 44–50.
Анотація: Успішне виховання молоді на засадах християнської моралі в Острозькій слов’яно-греко-латинській академії – основний осередок духовності в Україні кінця XVI – першої половини XVII століття. Традиційно у працях науковців минулого та сучасності Острозька академія досліджувалась як визначний центр освіти, який виховав цілу плеяду відомих політичних та культурних діячів. Проте виховання просвітників було підпорядковано в академії меті ще вищого порядку – розвитку духовності нашої нації, духовному самоусвідомленню українців.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Бондарчук Я. Боротьба К.-В. Острозького з Берестейською унією 1596
Бондарчук Я. Боротьба К.-В. Острозького з Берестейською унією 1596 року / Я. Бондарчук // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»] : зб. наук. пр. – Острог : Остроз. акад., 2008. – С. 37–45. – (Серія «Філософія» ; вип. 4)
Анотація: Досліджено значення князя К.-В. Острозького, як державного та політичного діяча і поводиря нації в період боротьби православної церкви з Берестейською унією. Розкрито подальші дії князя після Берестейського собору, які були спрямовані на зміцнення і захист православної церкви.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Ткачук В. Роль національно-церковного руху православних українців Західної Волині міжвоєнного періоду (1920–1930-ті pp.) у формуванні модерної української нації
Ткачук В. Роль національно-церковного руху православних українців Західної Волині міжвоєнного періоду (1920–1930-ті pp.) у формуванні модерної української нації / В. Ткачук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія : Історія. – Тернопіль : ТНПУ, 2010. – Вип. 2. – С. 91–100.
Анотація: У статті висвітлюється питання розгортання національно-церковного руху в православній церкві міжвоєнної Польщі. Зокрема, проаналізовано основні його етапи, що ілюструють поступові якісні зміни у ствердженні національної ідентичності православних волинян та дають можливість простежити тенденції консолідації представників української нації у межах міжвоєнної Польської держави.
Джерело: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка