Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Хрестовоздвиженська церква XIX ст., смт Колки Маневицький район Волинська область
Пам'ятки
Хрестовоздвиженська церква XIX с...




Про монастир на Волині, в якому побували всі президенти України | Друк |
Новини - Нове
Волинь відома своїми визначними місцями. Серед них – місто Володимир-Волинський та Святогірський Свято-Успенський Зимненський монастир, який відвідали всі президенти України, – пише "Вісник".
У 988 році Володимир Великий нарік місто своїм іменемУперше Володимир-Волинський згадується в лiтописах 988 року, коли київський князь Володимир Святославич здійснив похід на Захід. Тут на землях волинян та бужан, на правому березі річки Луги, він підпорядкував собі язичницьке місто під назвою Ладомир. І нарік його своїм іменем – Володимир. Місто знаходилось у прикордонні і в центрі Волинської землі, на перетині важливих шляхів. Його вигідне стратегічне положення зумовлювало розміщення тут великих торговельних осередків та місій, в тому числі зарубіжних.

 

Пізніше князь Володимир вiддає мiсто в удiльне володiння своєму сину Всеволодовi. Вiдтодi Володимир стає столицею Волинського, а з 1199 року – Волинсько-Галицького князiвства – державним, адмiнiстративним, торгoвельним i культурним центром не тiльки Волинi, але i сусiднiх князiвств та земель. Володимир вiдiгравав велику роль в торгiвлi мiж пiвднем i пiвнiччю, використовуючи водний шлях рiчкою Буг через Дрогочин до Балтiйського моря i рiчкою Прип’ять до Києва.
У 1795 році місто Володимир приєднали до Росiї, як повiтове мiсто новоутвореної Волинської губернiї i перейменували у Володимир-Волинський.
З 1921 по 1939 роки Волинь – у підпорядкуванні Польщі. У цей період місто називалося «Владзімеж». Вiд 1939 року i по нині Володимир-Волинський є адмiнiстративним центром однойменного району, а з 1975 року – мiстом обласного пiдпорядкування. У ньому мешкає близько 38 тисяч осіб.
У Володимирі-Волинському нараховується 23 пам’ятки архітектури, з яких 8 – національного значення. Найстарішими з них є Успенський собор (1160 року) та Василівська церква XIII–XIV століття.
У Володимирі-Волинському функціонує Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир», його площа 14,5 гектара. Місто – батьківщина Агатангела Кримського, українського історика, письменника і перекладача кримськотатарського походження, одного з організаторів Академії Наук України (1918 рік). Його іменем названий педагогічний коледж у Володимирі-Волинському.
Нелегка доля Зимненського монастиря.
Святогірський Успенський Зимненський жіночий монастир на Волині – один з найдревніших на Русі. У давньоруських історико-літературних пам’ятках перша згадка про Святогірський монастир з’являється наприкінці XI століття («Житії преподобного Феодосія Печерського»).
Великих гонінь зазнали монахині за радянської влади. У 1939 році західні українські землі відійшли до складу СРСР, і монастир закрили. Наступного року тут розмістилася військова частина Червоної армії. Лише у 1941 році інокині змогли повернутися у рідну оселю. Однак сталінський режим у 1946 році знову ліквідував «осередок мракобісся». На довгих 45 років завмерло в Святій Горі чернече життя. У монастирських стінах розмістилася колгоспна тракторна бригада. Безцінний пам’ятник архітектури зазнав руйнації. Лише в Свято-Троїцькій церкві ще жеврів вогник молитви – її передали парафії.
У 1966 році черниця дореволюційної зимненської громади, стариця Іуліанія, єдина, що лишилася живою з трьох рятівниць чудотворної Зимненської ікони, віддала цей образ ігумені Корецького монастиря на зберігання. Таким чином святиню, яку влада шукала як найдревнішу в Радянському Союзі для вилучення, врятували.
Відродження Святої Гори відбулося, коли до неї повернулися її господині – монахині. У червні 1991 році в Зимно прибули з Корецького монастиря перші насельниці: монахиня Стефана та інокиня Галина. Через рік у нововідкритому монастирі вже було 2 монахині, 6 інокинь і 7 послушниць. У 1992 році рішенням Синоду настоятельку монахиню Стефану було возведено в сан ігумені.
Паломників приймають з комфортом. Архітектурний комплекс монастиря-фортеці складається з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір’я. У центрі лінії північної стіни – монументальна споруда Успенської церкви. У центрі подвір’я, ймовірно, існувала триярусна дзвіниця, її фундаменти знайшли під час археологічних розвідок. Існувала продумана система захисту споруд від негативного впливу підземних вод: дренажі, водоскиди, навіть фундаменти трапезної будували у формі луків, аби не затримувати вільний вихід підземної води до заплави річки Луга.
На території Успенського собору, окрім монастиря, розміщені Свято-Троїцький храм, храм святої Юліанії, печери, келії, трапезна з церквою-каплицею, паломницькі приміщення і величезні господарські приміщення та сади. За станом на сьогодні тут мешкає сорок монашок.
Паломницький комплекс Зимненського монастиря «Парус», що розташований поруч з обителлю, – сучасний готель, де гостинно приймуть кожного. Монастир відкритий для відвідування, екскурсії проводять монахині.
Цікаво, що монастир відвідали всі президенти України, особливо часто тут бував Леонід Кучма. Місцеві жителі показують на його будинок за деревами, а от будинок Віктора Медведчука – поряд з центральним входом у монастир. Селяни розповідають про вінчання його з Оксаною Марченко саме в Зимненському монастирі, а також різні історії про гостей на весіллі тощо… Монастирське життя і події навколо нього обростають чутками, як і утаємничене монастирське життя впродовж століть…
Про монастир на Волині, в якому побували всі президенти України [Електронний ресурс] // Волинські новини [сайт]. - Режим доступу : https://www.volynnews.com/news/society/u-monastyri-na-volyni-buvaly-vsi-prezydenty-ukrayiny/ (дата звернення: 23.06.2017). - Назва з екрана.